Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Про перечитування книжок, жанри, авторів
18:27,
24.09.2023
Варто читати ті книжки, які подобаються.
Днями говорили про читання в колі знайомих і не дуже. Прозвучало дві тези: "не завжди запам'ятовую прочитане, а отже, зря читав" і "такі книжки не перечитують".
Так, я тут час від часу дивлюся на прочитане за рік: справді, більшість прочитав і не переповім. Хоча після прочитання завжди освіжаю в пам'яті.
Але ж я так само не згадаю смак того, що їв у якійсь певний день. Для мене їжа - те, що подобається, аби не було відчуття голоду.
З читанням те саме - подобається певний контент, певні жанри, певні автори. Люблю нуар, наприклад - але кожен прочитаний нуар не переповім.
Щодо перечитування... А на фіга? Я в СССР перечитував «Трьох мушкетерів» і «Тореадорів з Васюківки» тому, що попри доступність книжок загалом крім колективного Гончара не було майже нічого.
І якщо в мене зараз 26 не читаних раніше книжок, нащо мені все кидати і щось перечитувати?
Виняток зроблю хіба для "Рембо. Перша кров" Девіда Моррелла - новий український переклад знакової для чоловічого сегменту історії. Без любовних ліній, до речі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні подорожчали книги на 40-50%