Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Демонтаж пам'ятника Пушкіну в Києві. (Фото: Ксенія Семенова / Facebook)
У Києві 15 листопада демонтували пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну.
Як інформує УМ, про це повідомила 15 листопада депутатка Київради Ксенія Семенова у Фейсбуці.
Пам'ятник Пушкіну знаходився в київському парку імені Івана Багряного (колишній парк Пушкіна).
Скульптуру російського поета зняли з постаменту за допомогою крану, завантажили у вантажівку та забрали. Куди саме перемістили пам’ятник – наразі невідомо.
Також відео поділився депутат Київради Дмитро Білоцерковець.
Закон про заборону пропаганди російської імперської політики президент підписав у квітні 2023 року. Він заборонив виготовлення, поширення та публічне використання радянської та російської символіки. На виконання вимог цього закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування мали вилучити з публічного простору пам’ятники, присвячені особам, які причетні до реалізації російської імперської політики, а також перейменувати вулиці, площі, парки, сквери, географічні об’єкти, які містять символіку російської імперської політики.
З липня 2023 року в Києві демонтували понад 60 пам’ятників, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР. Втім, пам'ятнику Пушкіна в колишньому парку імені Пушкіна довгий час вдавалося уникати демонтажу.
24 жовтня активісти благодійного фонду "Солом’янські котики" закрили пам'ятник Пушкіну в київському парку імені Івана Багряного (так перейменували парк Пушкіна) "демаскувальною" сіткою. А 10 листопада Кабінет міністрів вилучив київський пам'ятник Пушкіну з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.
Як повідомляла УМ, в Україні нарешті з’явилася юридична база, яка дозволить очистити наші міста від усіх монументів, що викликають асоціацію з історією росії. Окрім Києва, Пушкіних далі не буде в Житомирі, Харкові та Одесі. З суворовим попрощається Ізмаїл, з адміралом ушаковим — Херсон, із монументом «Україна — визволителям» — Ужгород, з князем воронцовим — Одеса, з меморіальним комплексом «Борцям революції» — Луганськ.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>