Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
У Києві все ще стоїть пам’ятник російському письменнику у парку, який віднедавна носить ім’я українського борця з радянською владою Івана Багряного. (Фото «України молодої»)
В Україні нарешті з’явилася юридична база, яка дозволить очистити наші міста від усіх монументів, що викликають асоціацію з історією росії.
Днями уряд ухвалив рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників письменнику пушкіну, більшовицькому головорізу щорсу та іншій братії аналогічного походження.
Давно очікувана постанова була ініційована і розроблена Міністерством культури та інформаційної політики.
«Триває звільнення українських міст та української культури від комуністичної, радянської та російсько-імперської нечисті, — прокоментував подію очільник відомства Ростислав Карандєєв. — Місцева влада має остаточно очистити простір від маркерів антиукраїнської політики».
Найбільше роботи в цьому сенсі дісталося столичній адміністрації, оскільки в київському реєстрі більше не числяться пам’ятник пушкіну на проспекті Берестейському, пам’ятник щорсу на бульварі Шевченка, могила генерала ватутіна в Маріїнському парку, монітор «Железняков» по вулиці Електриків і пам’ятник екіпажу бронепоїзда «Таращанець» у сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською.
В інших містах демонтують усього потроху. Пушкіних далі не буде в Житомирі, Харкові та Одесі. З полководцем суворовим попрощається Ізмаїл, з адміралом ушаковим — Херсон, із монументом «Україна — визволителям» — Ужгород, з князем воронцовим — Одеса, з меморіальним комплексом «Борцям революції» — Луганськ.
Як «УМ» уже повідомляла, починаючи з липня цього року в Києві демонтували 60 пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою росії й срср. У планах — іще 56.
Але деякі з них лишалися недоторканними, оскільки були занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Тепер цю перепону знято. Відповідну постанову уряду було прийнято на вимогу Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
На виконання цих законів Київська міська рада днями позбавила російських найменувань 14 закладів освіти та 12 закладів культури.
«У час війни міська влада об’єднала зусилля з громадськістю та показує своє коректне ставлення до процесу дерусифікації і декомунізації, — повідомив секретар Володимир Бондаренко. — Назви міських об’єктів столиці, навчальних закладів та закладів культури не мають носити імен російських та радянських діячів, а також не можуть увіковічувати історичні події країни-агресора та її колонізаційного минулого».
Цікаво, що до повномасштабної війни у східних та південних регіонах країни топонімічні зміни періодично викликали протести у проросійськи налаштованих громадян. Але після зіткнення з «русскім міром» у реальності симпатиків москви в рази поменшало.
Принаймні в деокупованому Херсоні список нових назв успішно пройшов громадські слухання та дискусії у комісіях. У результаті це місто невдовзі повністю звільниться від «русского духу».
Нові назви приємно радують слух. Московська вулиця тепер стане Студентською, Потьомкінська носитиме ім’я Михайла Грушевського, Волгоградську перейменують на Маріупольську, сквер пушкіна буде Фонтанним.
Два міські майдани також називатимуться по-новому — площа Збройних сил України та площа Нескорених.
«Водночас у Херсоні відбулися громадські обговорення щодо надання назви меморіальному комплексу в Бузковому сквері, — повідомив керівник МВА Роман Мрочко. — Найбільшу кількість голосів отримав варіант «меморіальний комплекс «Бузковий гай» пам’яті захисників Херсона».
До речі, процес декомунізації в цьому місті триває вже давно. Раніше тут, наприклад, розділили вулицю суворова на дві частини. Одну назвали Європейською, іншу — Католицькою.
Відповідно воронцовська вулиця стала Ратушною, чернишевського — Юрія Керпатенка, ломоносова — Святомиколаївською, карбишева — Каштановою, пушкінська — Арнаутською, гагаріна — Старомлинною.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>