Незаконна забудова пойми річки біля міста Ірпінь. (Фото: Фейсбук КЕКЦ)
Заказник «Ріка-Герой Ірпінь» створять у Київській області: наразі йдеться тільки про територію Білогородської ОТГ.
Київський еколого-культурний центр зазначає, що сільська рада вже погодила створення заказника.
Як інформує УМ, про це заявив директор КЕКЦ Володимир Борейко, повідомила пресслужба КЕКЦ у Фейсбуці.
Відомо, що це спільний проєкт Комісії з екології Київської обласної ради та Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ). Під охорону береться фрагмент річки Ірпінь на всій території Білогородської ОТГ Бучанського району загальною довжиною 19,7 кілометрів та площею 198 гектарів.
«Територія річки Ірпінь має величезне історичне значення як місце оборони Києва протягом 1000 років. За часів Київської Русі з півночі та північного заходу Київ прикривала болотиста річка Ірпінь. На ній були також дві сильні фортеці-Бєлгород (тепер селище Білогородка) і фортеця Вишгород (тепер місто Вишгород) – західні оборонні форпости столиці Київської Русі», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що річка Ірпінь довжиною 162 кілометра мала широку болотисту долину, яку важко проходити для ворожої піхоти та кінноти, що неодноразово захищало древній Київ. Наприкінці 1930-х років по річці Ірпінь було створено першу лінію оборони Києва, для чого по правому, високому березі річки було споруджено ДВТи (довготривалі вогневі точки). 11 липня 1941 року до річки Ірпінь вийшли частини 13-ї танкової німецької дивізії, які застрягли в болотистій долині річки і частково були знищені радянською артилерією. Тут їх наступ захлинувся.
У повідомленні додали, що стратегічну та тактичну важливість долини Ірпеня ще раз було доведено в наші дні, коли захисники Києва підірвали міст через Ірпінь, а споруджений путінськими військами понтонний міст через Ірпінь знищили. В результаті ворожі війська вперлися в залиту талою водою болотисту долину річки-рятівниці, що тисячоліттями захищала Київ.
Як повідомляла УМ, в Ірпені встановили пам'ятний знак Силам тероборони.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>