Розкрадач кримських артефактів: рф вимагає від Польщі не видавати Бутягіна
Аби висловити протест через затримання російського археолога Александра Бутягіна та застерегти від його видачі Україні, росія викликала посла Польщі Кшиштофа Краєвського. >>
Про яку дружбу з Росією можна говорити? (Скандальний "знак" поки-ще стоїть у столиці)
Під час чергового пленарного засідання Київради 8 липня більшість депутатів підтримала рішення про демонтаж пам'ятного знака, встановленого на честь дружби Києва та Москви у Голосіївському районі столиці.
Коли саме у Києві знесуть скандальну пам'ятку, невідомо.
Як інформує УМ, про це 8 липня повідомив депутат Київради (фракція політичної партії «Європейська солідарність») Леонід Ємець на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Хто сепаратюги в Київраді? Просте питання про демонтаж пам‘ятного знаку про дружбу Києва та Москви, викликало бурхливу дискусію. Фракція ОПЗЖ не голосувала, але це було прогнозовано. Але те що Слуги Народу повитягали картки майже всім складом — це цікава реакція. Можливо щось знають?Тримають знак для окупантів? Фу..», - емоційно написав Ємець.
За необхідність демонтажу знака, який встановили у Києві ще у 2001 році, проголосували 76 депутатів з 95 присутніх. Неабиякий скандал викликала позиція представників «Опозиційної платформи – За життя».
Зауважимо, що рішення про демонтаж мали приймати лише 22 липня, однак депутат від «Голосу» Аліна Міхайлова запропонувала внести проєкт демонтажу на голосування до порядку денного.
Голосували проти розгляду рішення представники проросійської партії, яку очолює Віктор Медведчук. Майже у повному складі підтримали позицію знесення знаку депутати від "Європейської солідарності", "УДАРу", "Голосу" та "Батьківщини".
Згідно з рішенням політиків, після демонтажу знак відправлять до Музею тоталітарного режиму.
Аби висловити протест через затримання російського археолога Александра Бутягіна та застерегти від його видачі Україні, росія викликала посла Польщі Кшиштофа Краєвського. >>
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>
Принаймні половина населення сучасної України по материнській лінії веде свій родовід від трипільців, каже професор, доктор історичних наук, археолог Михайло Відейко. >>
У Софії Київській знову говорили про Спас Чернігівський. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>