Додай історії. За п'ять років люди з усього світу опрацювали понад 8500 статей про Україну у Вікіпедії
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Серед українців 32% опитаних схвалюють заборону комуністичної символіки та перейменування населених пунктів і вулиць у межах декомунізації. Негативно до цього ставляться 34% опитаних українців.
Більше позитивних оцінок декомунізації дають жителі Західної України. Менше декомунізацію схвалюють люди віком понад 60 років. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня.
У західних областях позитивно ставляться до декомунізації 45% опитаних, у центральних – 33%, у південних – 22%, у східних – 24%.
Примітно, що близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігається у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.
Водночас, понад 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів; 44% українців ставляться до цього негативно, близько 20% – байдуже.
Позитивне ставлення переважає тільки у західному регіоні – 44% "за" і 30% "проти".
На Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно.
"Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60 – 69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих", - зазначають соціологи.
У результатах опитування також мовиться, що історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Так, наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують євроінтеграцію України.
Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, суттєво більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>