Київська влада вирішила поставити фонтан на місці пам’ятника Леніну. (Фото: Фейсбук Олександр Алфьоров)
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров.
Як інформує УМ, про це написав 9 квітня Алфьоров в Facebook.
"Київ – це не просто місто, Київ – це столиця незалежної держави, яка веде криваву війну з окупантом. І саме в цей час, як ніколи, нам необхідно дуже уважно і ретельно розставляти свої маркери ідентичності та вибудовувати міцний кордон пам'яті та меморіалізації.
А тут – фонтан. Для мене – це як перейменувати вулицю Леніна на Абрикосову. Ну, щось нейтральне, все-одно – потім ще якась влада буде, друга, третя. Чого возитись? Наробимо сірих зон. А свідомість молодого покоління – хай в школі гартується", - зазначив, зокрема, Голова Українського інституту нацпам'яті.
Він також додав, що кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію.
На думку Алфьорова, на місці Леніна було б доречно поставити пам'ятник Скоропадському.
"Один кінець бульвару Шевченка, де раніше був пам'ятник Щорсу, виходить на вулицю Петлюри. А цей- на Бессарабку та вулицю Скоропадського. В центрі бульвару є пам'ятник Грушевському.
Тобто, для Столиці є прекрасна артерія, яка б меморіалізувала Добу Незалежності України 1917-1920: створення пам'ятника Петлюрі, де раніше був Щорс, та пам'ятника Скоропадському, де раніше був Ленін", - зауважив Алфьоров.
"Як Голова експертної групи з дерусифікації в Києві – мені цей крок незрозумілий, бо не вписується у стратегію наречень в Києві, де, як я думав, ми були одним із флагманів в Україні. Як киянин у 5 поколінні – вважаю це рішення дивним: моє Місто має величну історію. Як Голова Українського інституту національної пам'яті – вважаю це рішення небезпечним".
Нагадаємо, що Київська адміністрація має намір оновити громадський простір на розі бульвару Тараса Шевченка і вулиці Хрещатик, де раніше був пам'ятник Леніну, встановивши там фонтан та лавки та зробивши це місце безбар'єрним. Завершити реалізацію проєкту планують у 2027 році.
Як повідомляла УМ, УІНП присвятив нову виставку містам-героям України.
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
