Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Київська влада вирішила поставити фонтан на місці пам’ятника Леніну. (Фото: Фейсбук Олександр Алфьоров)
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров.
Як інформує УМ, про це написав 9 квітня Алфьоров в Facebook.
"Київ – це не просто місто, Київ – це столиця незалежної держави, яка веде криваву війну з окупантом. І саме в цей час, як ніколи, нам необхідно дуже уважно і ретельно розставляти свої маркери ідентичності та вибудовувати міцний кордон пам'яті та меморіалізації.
А тут – фонтан. Для мене – це як перейменувати вулицю Леніна на Абрикосову. Ну, щось нейтральне, все-одно – потім ще якась влада буде, друга, третя. Чого возитись? Наробимо сірих зон. А свідомість молодого покоління – хай в школі гартується", - зазначив, зокрема, Голова Українського інституту нацпам'яті.
Він також додав, що кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію.
На думку Алфьорова, на місці Леніна було б доречно поставити пам'ятник Скоропадському.
"Один кінець бульвару Шевченка, де раніше був пам'ятник Щорсу, виходить на вулицю Петлюри. А цей- на Бессарабку та вулицю Скоропадського. В центрі бульвару є пам'ятник Грушевському.
Тобто, для Столиці є прекрасна артерія, яка б меморіалізувала Добу Незалежності України 1917-1920: створення пам'ятника Петлюрі, де раніше був Щорс, та пам'ятника Скоропадському, де раніше був Ленін", - зауважив Алфьоров.
"Як Голова експертної групи з дерусифікації в Києві – мені цей крок незрозумілий, бо не вписується у стратегію наречень в Києві, де, як я думав, ми були одним із флагманів в Україні. Як киянин у 5 поколінні – вважаю це рішення дивним: моє Місто має величну історію. Як Голова Українського інституту національної пам'яті – вважаю це рішення небезпечним".

Нагадаємо, що Київська адміністрація має намір оновити громадський простір на розі бульвару Тараса Шевченка і вулиці Хрещатик, де раніше був пам'ятник Леніну, встановивши там фонтан та лавки та зробивши це місце безбар'єрним. Завершити реалізацію проєкту планують у 2027 році.
Як повідомляла УМ, УІНП присвятив нову виставку містам-героям України.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>