Олександр Ткаченко вважає, що процес українізації потребує делікатності. (Фото з відкритих джерел)
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що після звільнення від російської окупації Криму та частини Донецької та Луганської областей там знадобиться «лагідна українізація».
Як інформує Україна молода, про це він заявив у інтерв´ю "Інтерфакс-Україна".
«Після початку повномасштабної війни, українізація відбулася стрімко і без втручання держави. Згідно з тими самими соціологічними опитуваннями, здається, понад 20% населення – це величезна кількість – перейшла на спілкування українською мовою в побуті, добровільно без будь-якої лагідної чи нелагідної українізації. Українізація культурного продукту відбулася моментально. Всі театри, які мали в своїх назвах російське, від цих назв відмовилися. І мені здається, це абсолютно природній процес», – сказав міністр культури.
При цьому він зазначив, що у випадку з територіями, які перебували під російською окупацією з 2014 року, можуть знадобитися певні зусилля.
«Ми нещодавно спілкувалися з приводу Криму, які кроки потрібно робити. От там, очевидно, буде потрібна "лагідна українізація". Тому що Крим в окупації вже майже десять років, також частина Донецької і Луганської області. Тому в межах діалогу, в межах налагодження нашого розуміння наративів, якими вони користуються, наших іноді уявних конструкцій того, як думає і що робить там населення, це потребуватиме більш делікатного поступу, для того щоб українізація там відбулася», – заявив Ткаченко.
Міністр наголосив, що цей процес потребуватиме делікатності.
«Уся культурна сфера потребуватиме більшої участі материкової України в процесах, які там відбуваються. І насамперед – це мова діалогу. Не мова, що ми маємо одразу все зробити в той самий спосіб, як у Львові, а потребуватиме діалогу роз'яснення. Тому мова діалогу для деокупованих територій, на мій погляд, має бути одною з ключових», - сказав він.
Також Ткаченко повідомив, що в Україні розроблена програма популяризації української мови, але її досі не схвалили через відсутність фінансування. Вона передбачає створення мобільних застосунків, мережі безкоштовних курсів, промоцію української мови, створення україномовного культурного продукту, популяризацію української літератури, зокрема за кордоном.
«Проєкт програми розроблено, він називається "Стратегія популяризації української мови до 2030 року "Сильна мова – успішна держава". Але тут є одне питання – ціна цієї програми 19,6 млрд грн», – зазначив міністр.
Як повідомляла УМ, повномасштабне російське вторгнення вплинуло на мовні процеси і чимало людей відмовилися говорити мовою окупанта. Зокрема бійці ЗСУ спілкуються переважно українською мовою.
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
Підтримати талантами воїнів, які нині потребують невідкладної медичної допомоги, — таку мету поставили собі учасники мультикультурного фестивалю «Етнічний віночок», який відбувся нещодавно на сцені головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>