Реакція офіційного Києва на некрасиве відсторонення поляками Індустріального союзу Донбасу від приватизації металургійного комбінату «Гута Ченстохова» таки змусила Варшаву задуматися. Так, за повідомленням впливової «Газети Виборчої», польський прем'єр Лєшек Міллер у понедiлок звернувся до міністра держмайна Збігнєва Канєвського з проханням представити всю інформацію щодо процедури приватизації «Гути», аби переконатися, чи справді все відбувалося згідно з правилами. Спонукою до такого вищого «держконтролю» стала суботня телефонна розмова українського та польського прем'єр-мінiстрів, яка відбулася з ініціативи Віктора Януковича і суть та тональність якої неважко уявити. Українці потужно образилися, причому не тільки донецькі українці.

Зимову академію НАТО «Євроатлантична інтеграція: засіб досягнення стабільності», яка розпочалася 1 березня у Львівському університеті імені І. Франка, відкрили гості високого міжнародного рангу — Генсек ОБСЄ Ян Кубіш та міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Учасниками зимової академії НАТО є 55 студентів із Білорусі, Грузії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі, Росії та України, які вивчають актуальні проблеми та сучасні виклики міжнародному співробітництву і безпеці. Програма передбачає використання нових комунікаційних технологій, зокрема проведення відеомостів із керівниками НАТО у Брюсселі. Кращі студенти будуть нагороджені поїздкою до штаб-квартири НАТО в Брюсселі.

Посилаючись на факт «румунського періоду» в українській історії, Бухарест намагається прибрати до рук чернівецьку нерухомість, збудовану під час окупації Північної Буковини, що тривала до 1940 року. Це питання порушувалося під час нещодавнього візиту Надзвичайного і Повноважного Посла Румунії в Україні Олександру Корня до Чернівців. За словами пана Корня, котрий в Україні артикулює точку зору офіційного Бухареста, всі будівлі, зведені в роки румунського панування, повинні повернутися до «законного» власника, тобто того, хто їх збудував. За такою логікою можна роздати всі полінаціональні Чернівці: деякі «хаузи» — нащадкам німецьких резидентів, прибуткові будинки єврейських поселенців — відповідно, дітям Ізраїлю, дещицю — тим самим румунам. Тоді виникає питання: куди подіти людей з їхніх помешкань, а установи — з офісів, адже більшість будівель у Чернівцях сьогодні знаходяться у приватній власності, резонно зазначив міський голова Микола Федорук, а «ласий» Будинок офіцерів, на який претендує румунська громада, взагалі належить Міністерству оборони України. На цю безпрецедентну вимогу румунської сторони пан Федорук знайшов дійсно дипломатичну відповідь. Мовляв, влада з повагою ставиться до бажань будь-якої громади і до румунської, що є найчисельнішою, зокрема. Тому свідчить функціонування 86 румунських шкіл (для порівняння — в Румунії діє одна українська школа, і то лише з окремими класами), в університеті відкрито кафедру румунської мови й літератури, виходять три газети, румунською також мовлять мiсцевi радіо і телебачення.

Британські шпигуни прослуховували кабінет Генерального секретаря ООН Кофі Аннана і записували його розмови напередодні американсько-британської інтервенції до Іраку. Про це заявила колишній міністр міжнародного розвитку британського уряду Клер Шорт у програмі на «Радіо 4» Бі-Бі-Сі. Пані міністр розповіла, що вона особисто читала роздруківки підслуханих розмов Кофі Аннана і не сумнівається в їх ідентичності, оскільки одна з таких роздруківок містила її розмову з Генсеком ООН. Клер Шорт не повідомила, як довго велося прослуховування керівника Аннана, сказала лишень, що «певний час».

Олександр Пилипенко, віце-президент Індустріального Союзу Донбасу, на вчорашньому брифінгу в Києві сказав, що досі ІСД не отримала від польського уряду будь-яких офіційних пояснень «щодо абсурдної ситуації навколо приватизації «Гути Ченстохової». Аргументація віце-міністра держмайна Польщі Анджея Шараварського, згідно з якою рішення прийнято «за політичними мотивами» , а українська сторона є «випадковим інвестором», не може бути прийнята, оскільки суперечить загальноприйнятим європейським нормам рівності і взаємоповаги», — переконані «донецькі».

Влада Катару висунула офіційні звинувачення двом співробітникам російських спецслужб у причетності до вбивства колишнього президента Чечні Зелімхана Яндарбієва, повідомила агенція «Інтерфакс». Справу затриманих, прізвища яких не називаються, передано на розгляд генпрокуратури Катару. Яндарбієв, його син та водій загинули в столиці цієї країни — місті Доха — 13 лютого у результаті терористичного акту — вибуху закладеної в їхню машину міни. Троє підозрюваних у здійсненні теракту були затримані ще в ніч з 18 на 19 лютого, але те, що вони є російськими шпигунами, стало відомо лише вчора. Один із затриманих має дипломатичний паспорт, тому влада Катару звільнила «дипломата», і тепер він перебуває на території російського посольства.

Позавчора надвечір російський президент Володимир Путін оголосив про дивне, як його оцінюють зараз у цій країні, рішення про відставку уряду. Дивне насамперед тому, що новий президент, котрого росіяни оберуть 14 березня і котрим, безсумнівно, стане Путін, мусить сформувати новий уряд (або пролонгувати дію нинішнього). Російський керівник мотивував свої дії досить туманно. «Те, що відбувається, — це практично плановий захід. Навіщо це було влаштовувати за три тижні до виборів? На це у мене є дві причини — політична й адміністративно-організаційна», — цитує РІА «Новости» президента РФ. Утім Путін так і не конкретизував жодної зі згаданих мотивацій. Найпопулярніша версія в обговоренні політологів — В.В.П. остаточно розпрощався з єльцинською епохою, відсторонивши від посади Касьянова — грамотного функціонера ще «часів Бориса Миколайовича». Єдине, що достеменно відомо росіянам на сьогоднішній день, — це те, що в.о. прем'єр-міністра став Віктор Христенко, який піднявся по службових сходинках на один щабель вище.

Наприкінці минулого тижня прес-служба білоруського президента оприлюднила інформацію про останні відставки й арешти, найгучніший з яких — голови Національної державної телерадіокомпанії Єгора Рибакова, «найвірнішого з вірних», одного з фаворитів Лукашенка. Падіння Рибакова не пророкували навіть найсміливіші аналітики.
Як і у випадку з недавно заарештованою керуючою справами президента Галиною Журавковою, офіційна інформація починається зі слів: «У п'ятницю пообіді Генеральний прокурор Віктор Шейман з'явився з доповіддю до президента...». Знаменно, до речі, що і Шейман, і Рибаков — люди 1994 року, стовпи того самого почту перших соратників Лукашенка, який і зробив свого часу настільки неймовірного короля. Однак із президентського кабінету Віктор Шейман вийшов з указом про відлучення Рибакова від посади й усним «добром» Лукашенка на вжиття найсуворіших заходів щодо свого фаворита.

Учора в рамках дводенного візиту до Литви українська делегація на чолі з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком остаточно вирішила питання про встановлення м'якших візових правил між обома державами. Костянтин Грищенко та його литовський колега Антанас Вальоніс підписали міжурядову угоду про умови поїздок громадян. Як зазначив керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський, з підписанням та набуттям чинності цієї угоди буде створено сприятливіші умови для подорожей українців, ніж це було в тимчасовій угоді про взаємні поїздки громадян, підписаній у вересні 1996 року.

Як і обіцяв міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, дипломатична місія України в Багдаді відновиться уже найближчим часом, а точніше — у перших числах березня, про що повідомила прес-служба МЗС. Тим часом в іракській столиці вже декілька днів працює так звана передова група, що займається підготовкою відновлення роботи нашої амбасади, а також торговельно-економічної місії при ній. Наразі робота 16 диппіонерів полягає в налагодженні умов безпеки і захисту роботи майбутнього представництва.