Осика зазначила, що вона не письменниця, не філологиня: її інструменти - це малювання

Ольга Петрівна Косач, яку ми зараз знаємо більше як письменницю за псевдонімом Олена Пчілка, за життя була знана дослідниця народно-ужиткового мистецтва.

Джорджо Щербаненка вважають батьком італійського детективу. Народився у Києві 1911 року в сім’ї викладача класичних мов Віталіана Щербаненка та римлянки Леди Джуліві, з якою тато майбутнього письменника познайомився за рік перед тим, подорожуючи на вакаціях літньою Італією.

Обкладинка з витинанкою серед наших ілюстрацій — це книжка «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації». Оформлена саме так, як вивершувала свої рукописи ця майстриня наївного мистецтва. Ще кажуть — «чистого мистецтва». Мабуть, тому, що серед мотивацій до такої творчості відсутня комерція.

На світлині 1888 року Ларисі Косач 17 років. Вона — ровесниця гімназійним випускницям. А це той вік, коли молода людина стоїть перед вибором — яке направлення діяльності обрати і йому присвятити свої сили.

Головні герої двох книжок, про які хочеться поміркувати, — молоді люди, українці, щоправда, хронологічно розділені — наш сучасник і юний поліський новобранець з-понад восьми десятиліть. Тож ці книжки різняться між собою, як і описувана в них доба.

Давно хотів написати про нашу славну сучасницю Валентину Данилівну Гончар.

П’ятнадцять років, як в українській літературі існує роман Марії Матіос «Солодка Даруся». Під такі дати видавці зазвичай ставлять пам’ятні знаки на книжковому ринку — як-от учинила «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»: стильний, стримано-розкішний томик.

«Нова доба нового прагне слова». Так сказав Максим Рильський майже століття тому, а йому самому — колишньому студентові Київського університету Святого Володимира — нині виповнилося б 125.

Автори книги і фільму «Позивний «Бандерас» після успіху стрічки вирішили створити ще й однойменну книгу-комікс.