Президент Тайваню Чен Шуйбянь на загальних виборах у суботу був переобраний на другий чотирирічний термін. Але населення цієї острівної країни виявилося розколотим у своїх симпатіях навпіл. За Шуйбяня віддали голоси 6,472 млн виборців, а за його суперника з опозиційної Націоналістичної партії Льєн Чана — 6,441 млн., тобто лише на 29 тис. голосів менше. Неодностайність електорату тим вагоміша, що суботні вибори були фактично референдумом, який мусив відповісти на головне питання: Тайвань хоче бути незалежною державою чи приєднатися до континентального Китаю. Наразі перемогли прибічники незалежності.

Прокуратура Білорусі порушила проти голови Об'єднаної громадянської партії Анатолія Лебедька кримінальну справу за ст.367 КК — наклеп на президента держави. Лебедько — четвертий політик, який притягується до кримінальної відповідальності за цією статтею. У різний час за «наклепницькою»статтею 367 «відмотали строк» регіональні журналісти Микола Маркевич і Павло Можейко, столичний опозиціонер-профспілчанин Віктор Івашкевич. Лебедькові реально загрожує тюремне ув'язнення до п'яти років.

Білоруська православна церква на території країни відтепер має ексклюзивне право на використання слова «православний». Це наслідок недавньої телефонної розмови Олександра Лукашенка і Патріарха Московського і всія Русі Алексія II, формальним приводом для якої стало прохання білоруського президента до патріарха помолитися за благополучне врегулювання газового конфлікту між Білоруссю та Росією.

— Чи створено спеціальну комісію, яка вивчатиме результати тендеру з приватизації «Гути Ченстохової»? Коли буде названо остаточного переможця тендеру?

— Формально представник Міністерства держмайна отримав завдання до кінця місяця вести переговори з фірмою LNM (індійсько-нідерландський концерн, основний конкурент Індустріального Союзу Донбасу в тендері на приватизацію польського металургійного комбінату «Гута Ченстохова». — Авт.). Якщо ці переговори закінчаться позитивно, то, зрозуміло, переможцем і стане LNM, якщо негативно — то міністр держмайна мусить вирішувати, що робити далі. Представники Індустріального союзу Донбасу, які були недавно у Варшаві, мали свої застереження до процедури проведення тендеру і представили їх публічно. Ми ставимося до цих застережень дуже серйозно, їх передано і президентові Польщі, і прем'єр-міністрові.

Переконлива перемога Володимира Путіна у президентських виборах, попри шквал критики з уст непопулярної нині в Росії опозиції, для переважної більшості росіян означає стабільність і продовження того, що путінська пропаганда називає побудовою сильної держави. Завдяки виплаченим за рахунок високих світових цін на нафту зарплатам і пенсіям тут здебільшого перестали цікавитися великою політикою і вибирати із двох лих менше, а задовольняються тим, що мають. В умах виборців Путін залишається президентом надії, керівником, який з часом налагодить життя. Чи здатен Володимир Володимирович виправдати ці суспільні сподівання, чого чекати від переобрання Путіна Україні, хто i за яких умов у майбутньому зможе скласти альтернативу нинішньому прагматичному, проте аж ніяк не демократичному курсу Кремля — про це наша розмова із В'ячеславом Ігруновим, колишнім депутатом, який у минулій Державнiй Думі Росії був заступником голови комiтету у справах СНД.

Не кожний «Запорожець» доїде нині до Варшави. Але якщо йдеться про проведення Року Польщі у Львівській області, то такий автопробіг є цілком реальним. А відбудеться він саме у травні за маршрутом Львів—Варшава—Львів у рамках відзначення року сусідньої держави у Львівській області.

У Росії новий-старий президент. За попереднім підрахунком, Володимир Путін отримав 71,2 відсотка голосів. Як учора не без задоволення підкреслив на прес-конференції в Москві голова Центрвиборчкому Олександр Вєшняков, таким чином Путіна підтримала майже половина виборців Росії — приблизно 49 мільйонів осіб. Цей високий результат народної довіри цілком порівнянний із досягненнями легендарного білоруського «бацьки» Лукашенка і азербайджанського лідера Алієва-молодшого. Проте сам процес у Росії проходив значно спокійніше і походив на вміло зрежисований референдум, де завдяки правильно вибраним політ-технологіям усі «за». Інтригу в день голосування вніс тільки незапланований вогонь під стінами Кремля: о 21.20 тут запалав і згорів до тла центральний Манеж, пам’ятка архітектури початку ХІХ сторіччя, забравши життя двох вогнеборців. «Заспокоюючи», на прохання журналістів, громадськість, голова ЦВК не виключив, що збіг виборів і пожежі може виявитися невипадковим.

23—24 березня очікується візит до Києва міністра закордонних справ Грузії Тедо Джапарідзе. Це буде перший офіційний візитер до нашої країни від нової влади Грузії. Чому ж до Києва, міста своєї студентської юності і столиці країни-стратегічного партнера, не їде президент Михайло Саакашвілі? Адже він відразу після перемоги «трояндової революції» називав Україну в списку держав, які він у разі обрання президентом відвідає у першу чергу.

«Україна втратила 12 років», — констатував народний депутат Тарас Чорновіл. І в даному випадку йдеться зовсім не про внутрішню політику і навіть не про внутрішню економіку — чорні діри в цій площині вже давно ні для кого не секрет, — а про відносини України з Австралією. Виявляється, попри те, що країна-Зелений Континент стала лідером не лише в Тихоокеанському, а й Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, у нашій державі й досі немає її дипломатичного представництва. Упродовж усього періоду української незалежності Австралія сприймала нас через посередництво Росії, де розташоване її одне на дві «братські країни» посольство. Тож, за словами Чорновола, який недавно очолив першу офіційну делегацію Верховної Ради на далеку австралійську землю, для тамтешніх високопосадовців Україна й досі залишається «якоюсь маргінесною околицею Росії». «Австралійський уряд дивився на нас російськими очима, але після нашого візиту ситуація змінилася», — запевнив журналістів на прес-конференції за підсумками поїздки Тарас Чорновіл, котрий є керівником депутатської групи ВР України з міжпарламентських зв'язків з Австралією.

Після заяви Івана Рибкіна про відмову від участі у виборах на президентських перегонах у Росії залишилося шестеро кандидатів. Хоча, як насправді, то ні про яку змагальність не йдеться. Фаворитом виборів є діючий президент Володимир Путін, якого підтримують, за різними опитуваннями, від 70 до 80 відсотків росіян. Ніхто не має сумнівів, що14 березня Путіна оберуть на другий термін. Його найбільш серйозні суперники: 55-річний комуніст Микола Харитонов, 43-річний лівий націоналіст Сергій Глазьєв та 48-річна лібералка Ірина Хакамада — можуть розраховувати, відповідно, на п'ять, чотири і два відсотки голосів виборців.