Те, що колись нашим шанувальникам хокею здавалося дикістю, таки сталося. Минулого тижня збірна України посіла останнє місце на чемпіонаті світу в дивізіоні ІА й вилетіла до ІВ — третьої за рангом ліги. Тож на наступний рік «синьо–жовті» змагатимуться в компанії команд Польщі, Голландії, Румунії, Литви й Естонії. Мали б тут бути й екзотичні корейці та австралійці, але збірна Південної Кореї саме піднялася до когорти, з якої вилетіли ми, а команда Зеленого континенту опустилася на рівень униз.

Позавчорашня поразка українців збірній Британії (3:4, в овертаймі) на «друголіговому» чемпіонаті світу в Словенії поставила «синьо–жовтих» на край прірви. Якщо перед стартом наша команда сподівалася підвищитися у класі, то тепер битиметься за те, аби зберегти місце в дивізіоні ІА й не вилетіти в нижчу компанію. Аби гарантовано залишитися в нинішній лізі, треба вигравати два останні поєдинки — у господарів–словенців та швидкісних японців. А це, за нинішнього стану речей, не таке вже й просте завдання. Особливо з огляду на купу проблем у лавах збірної України. Ще один рятівний сценарій — сподіватися на безочокову поразку британців Угорщині в останньому турі та наш виграш у Японії.

Заявка на світовий форум, яку в п’ятницю зранку оголосив головний тренер «синьо–жовтих» Анатолій Хоменко, не виглядала однозначною. Скажімо, не потрапили до складу захисник «Сокола» Олександр Скороход і нападник підмосковного «Хіміка» Максим Квітченко, хоча у швидкості вони переважали деяких своїх конкурентів, котрі поїхали до Словенії. Можливо, тренери зробили ставку на більш силовий хокей, але, як показує практика, в Європі вона не надто себе виправдовує. Попри значні амбіції, українці «з боєм» програли два стартові матчі — австрійцям та угорцям. Попереду — ще три.

Головний висновок, який захотілося зробити після двох товариських матчів зі збірною Японії, — це те, що нашій команді бракує зіграності. Адже лише у повторній дуелі з азійцями зіграла п’ятірка основного складу «Донбасу»: Люткевич, Побєдоносцев, Матерухін, Шафаренко, Доніка. Та й іншим хлопцям із кількох клубів аж ніяк не завадило б провести разом на льоду більше часу. Бо тренування — тренуваннями, а ігрову практику ніщо не замінить. Можливо, варто було б замість фізичних навантажень у Гомелі провести ще два контрольні поєдинки? Але, як кажуть, тренерам видніше, вони й відповідатимуть за результат збірної України на світовому форумі для команд «другої ліги», що з 15 по 21 квітня відбудеться у столиці Словенії — Любляні.

На відміну від футбольних чемпіонатів світу, де змагаються лише найсильніші збірні своїх континентів, у командній першості планети з настільного тенісу беруть участь усі охочі. Так, на ЧС–2012, що триває в Дортмунді з 25 березня, в чоловічому протоколі фігурують екзотичні збірні Кюрасао, островів Мен, Гернсі. Щоправда, представники цих карликових квазі–держав та автономій визначають найсильнішого лише в п’ятому за рейтингом дивізіоні. Тоді як за великий п’єдестал ведуть боротьбу лише 24 збірні, які перебувають у першому, так званому чемпіонському, ешелоні.

Після групового раунду кваліфікації чемпіонату світу в «єврозоні» залишилося 14 збірних–претендентів на поїздку до Таїланду. Сімка повпредів Старого світу на ЧС визначиться за підсумками раунду «плей–оф», у якому бере участь і команда України. Перший крок на шляху до «мундіалю» підопічні Геннадія Лисенчука зробили в грудні в Баку, вигравши свою «пульку» в суперечці з представниками Азербайджану, Хорватії та Македонії. Нагадаємо, той міні–турнір залишив не зовсім приємні враження. Хорвати, які не змогли пробитися до наступної стадії, звинуватили збірні України та Азербайджану у змові — мовляв, в останньо­му турі суперники зіграли матч так, аби за бортом «плей–оф» залишилися саме «картаті». Після того вже був і чвертьфінал чемпіонату Європи, де господарі–хорвати взяли в України реванш за бакинську образу й не потиснули нашим футзалістам руки. А позавчора українці реабілітувалися в Румунії. На перший матч «плей–оф» ЧС–2012 колектив Лисенчука їздив до міста Тиргу–Муреш і здобув переконливу перемогу над сусідами — 4:0.

Серед вічних цінностей, на які звернув увагу уряд перед наступними парламентськими виборами, — здоров’я нації. І коли батько цієї самої нації, Президент Віктор Янукович, завітавши до Кабміну 7 березня, поставив завдання впровадити в Україні європейський досвід державного регулювання цін на ліки, цей пасаж дуже мало хто сприйняв серйозно. Але Банкова наполягала, і ось уже позавчора урядовці провели розширену нараду, на якій міркували, що робити зi спекуляціями на цьому ринку. А вчора питанню ліків присвятили засідання уряду, принаймні його відкриту частину. Реформи, які намічаються в оздоровленні як прихильників, так і противників нинішньої влади, сама вона називає грандіозними.

Програма відзначення 125–річчя режисера Леся Курбаса — масштабна, насичена і багатовекторна. Директор Центру Леся Курбаса Неллі Корнієнко сподівається, що ця програма вшанування пам’яті видатного режисера спровокує новий етап у вивченні оригінального досвіду творця модерного національного театру європейського рівня.