І увійшовши в Євросоюз, Польща не забула про свій негласний статус «адвоката» України в Європі. Сподіванням на європейські перспективи України проникнута й польська ініціатива — призначити в новому складі Єврокомісії таку фігуру комісара з питань розширення ЄС, яка б змогла опікуватися інтересами Києва у Брюсселі. Нагадаємо, що на червневому саміті ЄС буде переобрано голову ЄК, який, власне, і розподіляє обов'язки між єврокомісарами. Українці, котрі стежать за трансформацією стосунків з ЄС, не втратили надії на певні корективи союзної політики щодо нашої держави у зв'язку з відходом президента ЄК Романо Проді, котрий відзначився відвертою ідіосинкразією до України. Можливо, наступник Проді буде лояльнішим до України?

Цьогорічна проща, яку традиційно організували до Святоуспенської Унівської лаври товариство українських студентів-католиків «Обнова», монахи студійського статуту та Мальтійська служба допомоги, є вже одинадцятою і водночас першою міжнародною, оскільки в ній взяла участь і польська молодь. Близько 100 студентів з Любліна (Люблінського католицького університету, Політехніки і Університету ім. М.-К.Склодовської) своєю участю у прощі засвідчували братерство української і польської молоді. З Любліна до Львова прочани їхали автобусами. Один iз них було затримано на кордоні. З українського боку в пішій прощі, що розпочалася від церкви архістратига Михаїла у Львові, узяли участь понад 1300 хлопців і дівчат зі Львова та Дрогобича, Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Донецька, Харкова, середній вік яких — 16-17 років. Упродовж двох днів вони подолали шлях довжиною понад 64 км. Другого дня прощі до гурту приєдналися 18 молодих осіб у візках, котрими опікуються мальтійці.

Наразі громадяни обох країн можуть їздити один до одного в гості за внутрішніми паспортами. Але вже з початком наступного року при перетині міждержавного кордону їм доведеться перейти на закордонні паспорти.

Американські телемережа «Ей-Бі-Сі Ньюс» та газета «Вашингтон пост» 20-23 травня провели загальнонаціональне телефонне опитування 1005 дорослих мешканців США стосовно їхнього ставлення до подій в Іраку. Вчора газета і телемережа подали на своїх інтернетівських сайтах результати цього опитування. Похибка становить не більше трьох відсотків. На підставі результатів опитування можна зробити загальний висновок, що американці стали більш стурбованими, розлюченими та менш обнадійливо налаштованими стосовно ситуації в Іраку в порівнянні з аналогічним опитуванням, яке було проведене «Ей-Бі-Сі Ньюс» та «Вашингтон пост» у березні 2003 року.

Якщо в чомусь Україна і залишається наполегливою, так це у своїй анекдотичній багатовекторності. Активно працюючи над створенням Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном, Україна намагається не менш активно закінчити переговори про вступ до Світової організації торгівлі. Більше того, щоб переконати західних партнерів у своїй євроінтеграційній послідовності, нещодавно наша держава створила спеціальну урядово-парламентську комісію щодо вступу в СОТ, яку очолив депутат із групи «Центр» Сергій Касьянов.

Учорашнє засідання в Ялті президентів України, Росії, Казахстану, Білорусі не завершилося конкретними домовленостями щодо формування ЄЕП, зате продемонструвало політичну готовність учасників надати життя цьому інтеграційному об'єднанню. Як сказав Леонід Кучма, треба, щоб «ЄЕП почав дихати». Проте погляди чотирьох країн на ритміку «дихання» ЄЕП різняться. Україна виступає за першочерговість впровадження зони вільної торгівлі, а Казахстан та Росія — за створення насамперед митного союзу. Казахський президент Назарбаєв учора заявив, що учасники ЄЕП мусять вступати до СОТ «як єдиний митний орган».

Трохи більше ста днів тому грузини взяли собі у президенти молодого та енергійного Михаіла Саакашвілі. Не буде перебільшенням, якщо, перефразуючи Джона Ріда, сказати: ці сто днів потрясли Грузію. Але не тільки — водночас і наше українське уявлення про те, якою може бути політика на пострадянському просторі. Адже восени й ми матимемо можливість, а отже, і шанс обрати нового Президента. Усі українські недоброзичливці Саакашвілі, які (за ду-у-же дивним збігом обставин) є запеклими опонентами Віктора Ющенка, постійно наголошували — добром його обрання не закінчиться. Безсовісно лякали, що умиється, мовляв, Грузія кров'ю... На щастя, ці безглузді прогнози не збулися.

В України абсолютно немає перспектив у найближчому майбутньому стати членом Європейського Союзу, сказав голова Єврокомісії Романо Проді під час позавчорашньої зустрічі у Брюсселі з нашим Прем'єр-міністром Віктором Януковичем. «Існує перспектива того, що Україна буде поділяти з нами все, крім самої участі в інститутах ЄС», — цитує «Українська правда» слова Проді на прес-конференції. Янукович, власне, про перспективи євроінтеграції у президента ЄС і не просив. За свідченням «Інтерфаксу-Україна», Прем'єр сконцентрувався на отриманні нашою державою статусу країни з ринковою економікою, сподіваючись, що це питання буде вирішено на липневому саміті Україна—ЄС.

Державна машина, розвернувшись від європейського курсу, день у день вичавлює кадри євроінтеграторів. Позавчора ще одна відставка — Олександра Тодійчука. Він був Спеціальним уповноваженим України з питань Євро-Азійського нафтотранспортного коридору і опікувався нафтопроводом «Одеса—Броди», й водночас обіймав пост президента компанії «Укртранснафта». Після указу Президента Кучми від 15 травня про ліквідацію інституту Спецуповноваженого Тодійчук ще три дні лишався в ролі «весільного генерала» в Укртранснафті, але позаяк і там йому давно й нав'язливо доводили, що ідея транспортування нафти на Захід по «Одесі—Броди» не є «гут», він змушений був подати у відставку. «При тих повноваженнях, які були в мене, досить важко працювати», — пояснив він у інтерв'ю Бі-Бі-Сі.

Дев'ятнадцятий раунд російсько-українських переговорів, що проходили 13—14 травня і стосувалися розподілу Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря, закінчилися погодженням проекту статей, що ввійдуть до Договору про українсько-російський державний кордон в Азовському морі, Керченській протоці і в Чорному морі та угоди про співпрацю з питань судноплавства, рибальства і охорони навколишнього середовища в цих водах. Про це повідомив позавчора перший заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик.