Чергова поразка київського «Динамо» в Лізі чемпіонів лише підтвердила системну кризу в клубі. Брак виконавців, гідних найпрестижнішого турніру Європи, вже давно сидить зашпорою у серці справжніх уболівальників «білосиніх». Так звані селекціонери пачками звозять іноземців, але стати зіркою ніхто з них у Києві так і не зумів. При цьому молоді українці продовжують вдосконалювати майстерність у дублі, не маючи майже ніяких перспектив. Президент клубу тасує тренерів, наче засмальцьовану колоду карт, але не має чи то бажання, чи то здатності відважитися на рішучі кроки в кадрових змінах як серед наставників, так і інших важливих ланок функціонування команди. Суркіс «соває ліжка» замість справді якісних змін.

Календар стартових матчів у вищій лізі чемпіонату Росії для київського «Сокола» наче спеціально був складений таким чином, аби заманити українських вболівальників на трибуни й «підсадити» їх на захоплююче дійство під назвою хокей. Думається, цей план спрацював, адже кожен із шести домашніх матчів нашої команди, яка демонструє справді видовищну гру, відрізнявся від іншого й подарував глядачам купу емоцій — від розчарування поразкою, обурення несправедливими рішеннями арбітрів до радості від зливи голів і бажаної перемоги в серії булітів.

Попри недавні нововведення у правилах, художня гімнастика залишається одним із найбільш суб’єктивних видів спорту. Недаремно, мабуть, їй погрожували навіть виключенням з олімпійської програми. Останніми роками у світі домінували російські гімнастки, що викликало нарікання на адресу суддів у представників інших країн, передусім українок — основних конкуренток російських грацій.

Перемога з розгромним рахунком над командою «Аріадою–Акпарс» у першому матчі зіграла злий жарт не лише з уболівальниками «Сокола», яких цього разу до Броварів приїхало менше п’яти сотень, а й із самими київськими гравцями. На відміну від вівторкової зустрічі, позавчора вони дуже довго запрягали, але швидко так і не поїхали. Як показали поєдинки перших «спарених» турів, такі перепади властиві не лише українському колективу, а й багатьом іншим представникам вищої російської ліги.

Календар матчів української команди у відкритій російській першості склався так, що на старті «Сокіл» має провести чотири матчі упродовж п’яти днів. Але з огляду на те, що у складі «біло–синіх» зараз аж 36 виконавців і конкуренція за потрапляння до заявки дуже серйозна, головному тренерові команди Олександрові Сеуканду є з кого вибирати. До того ж, у другому турі українці зустрічалися, як виявилося, із не надто сильним суперником — «Аріадою–Акпарс» із міста Волжськ.

Незабаром розпочинається черговий сезон у чоловічій волейбольній суперлізі. Цей вид спорту поступово повертає прихильність уболівальників — керівники команд учаться показувати свій товар, що називається, «обличчям». Рівень цієї гри зростає, а інтриги й амбіції наших волейбольних колективів мало чим поступаються «спорту номер один». Напередодні старту про свої неабиякі плани журналістам повідав київський «Локомотив».

Такого натовпу біля столичного Палацу спорту перед хокейними матчами не доводилося бачити вже давненько. Щось подібне тут відбувається лише раз на рік, коли у грудні збірна України виступає на традиційному європейському Кубку виклику. Старт оновленого київського «Сокола» у відкритій першості Росії викликав великий інтерес у столиці. Навіть безпосередньо перед першим матчем для декого постала проблема зайвого квиточка, адже в касах їх уже не було.

На матчі першого основного кола Кубка УЄФА дві наші команди летіли на острів Британія у різних ролях. Навчений матчами в Європі, «Дніпро» виглядав фаворитом у протистоянні з бронзовим призером шотландського чемпіонату — «Абердіном». Третя ж команда української першості, «Металіст», у дуелі з англійським «Евертоном» дебютував у єврокубках у період незалежності, тож, як наслідок, перевагу віддавали ліверпульцям.

Київське «Динамо», як і «Шахтар» напередодні, у стартовому матчі Ліги чемпіонів зустрічалося з суперником, добре відомим із протистояння трирічної давнини. Але, на відміну від донеччан, чемпіон України виглядав значно гірше, ніж восени 2004–го, наслідком чого стала закономірна поразка. І гра була невиразною, і голову арбітру ніхто з римських «тиффозі» цього разу не пробив.

Пертурбації в українському хокеї, який намагається утриматися на плаву, торкнулися й нашого флагмана. Столичний «Сокіл» уже не розриватиметься між профспілками й київською мерією — минулого тижня він отримав нового власника. Акції клубу викупили Східноєвропейський інвестиційний фонд (74%) і благодійний фонд «Славутич» (26%). Президентом клубу став віце–президент Федерації хокею України Євген Імас, його заступниками в «Соколі» будуть Сергій Корабльов, Ярослав Хобта, Петро Кудима і Вадим Сисюк. Нові власники клубу вирішили змінити офіційну назву «Сокіл–Київ» на просто «Сокіл».