На рахунку злочинної організації, до якої входили десять жителів Чернігова та області віком від 29 до 46 років, — майже три десятки пограбувань, крадіжок з офісів та адмінприміщень чернігівських фірм тощо. Причому під час своїх злочинних вилазок бандити брали переважно гроші та оргтехніку.

Нещодавно після розгляду колегією суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернігівської області набрав законної сили вирок щодо колишнього чиновника облдержадміністрації Євгена Шума. Вирок досить цікавий як щодо хабарника–високопосадовця — суд не конфіскував його квартиру. Правники кажуть, що такі вироки трапляються дуже рідко.

Розірвані труби опалення, запліснявілі, побиті міллю та поїдені шашелем музейні експонати — таку безрадісну картину побачили праців­ники Національного історико–архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» та Чернігівського історичного музею ім. Тарновського, котрі в четвер за допомого міліції нарешті зайшли до приміщення Катерининської церкви. Точну суму збитків, завдану Національному музейному фонду, назве спецкомісія. Для неї працівники музею вже описали своє майно у присутності міліції та експертів Торгово–промислової палати. Більше до церкви нікого не пустили.

Уже кілька років поспіль держава виділяє кошти на відновлення унікальних пам’яток архітектури в Чернігові, які входять до Національного історико–архітектурного заповідника «Чернігів стародавній». З кожним роком роботи стають дедалі масштабнішими. Так, цього ювілейного для заповідника року (днями він відзначив 40-річчя із дня заснування) на виділені із держбюджету гроші реставрують знаменитий Чернігівський колегіум, комплекс Антонієвих печер, продовжується ремонт Борисоглібського собору.

У Чернігові досі міцна коаліція «помаранчевих» і «біло–червоних», схоже, дає чималу тріщину. Причиною розбрату став розподіл коштів для соціально значимих об’єктів області. Щорічно за рахунок обласного бюджету і державної субвенції тут виділяється кілька мільйонів гривень на газифікацію населених пунктів, ремонт, добудову довгобудів, придбання обладнання тощо. Тобто це гроші на латання дірок у соціальній ковдрі регіону. З політичної точки зору, це дуже привабливе підґрунтя для піару своєї політичної сили, особливо під час виборів та одразу після них. Саме навколо цих грошей і розгорілася суперечка на XIII сесії Чернігівської обласної ради.

У ніч із 27 на 28 вересня невідомі зловмисники знову облили фарбою Меморіал героям Крут неподалік Ніжина. Наругу над пам’ятником виявили працівники розташованого неподалік залізничного переїзду.

Як повідомляє прес–служба управління Міні–стерства з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, тролейбус маршруту № 8 марки ЗИС–9 загорівся, коли від’їжджав від зупинки. У салоні з–під сидінь, які розташовані над заднім колесом, з’явився дим і язики полум’я. Водій тролейбуса встиг вчасно відкрити двері та випустити пасажирів. А сам разом із кондуктором заходився гасити пожежу. Проте вогнегасники були в несправному стані і, за словами представників прес–служби МНС, майже не спрацювали. Ані рації, ані мобільних телефонів водій і кондуктор теж не мали. Тож довелося бідолахам просити випадкових перехожих викликати пожежників. Коли через п’ять хвилин після дзвінка на місце пригоди прибули два пожежних підрозділи, тролейбус повністю охопило полум’я.

Відкриття мисливського сезону завжди чекають. Мисливці з нетерпінням, як свята, правоохоронці — з осторогою. Щоразу це якщо не загублена рушниця, то нетверезі мисливці-водії за кермом. Існує навіть приказка: «Нема весілля без баяна, а полювання — без випивки». Та й не обов'язково на полюванні пити, щоб зброя в руках недосвідчених стрілків обернулася проти них самих. Гіркий досвід трагічного полювання народного депутата Євгена Кушнарьова мисливців нічому не вчить.

Анрі Луарет — директор паризького Лувру і Жан Дюпон — головний зберігач фондів — були вражені красою та історичними пам'ятками міста над Десною. Делегація всесвітньо відомого французького Лувру відвідала Чернігів у вівторок. Анрі Луарет та Жан Дюпон ознайомились із експозиціями Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського, оглянули на Валу пам'ятки архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», завітали в Антонієві печери, які, до речі, ввійшли до списку номінантів на «Сiм чудес України».

До збирання врожаю уже приступила Чернігівщина. Зернові у нинішньому році тут достигли раніше — у зв'язку із теплими погодними умовами початку літа жнива в області почалися на декаду скоріше, ніж зазвичай. Причому прогнози фахівців щодо врожаю як ніколи обнадійливі.