«1 100 тонн солі за один день! Та це просто катастрофа!» — емоційно реагує наша співрозмовниця, доктор біологічних наук Олена Луцишин, коментуючи обсяги викинутої солі на столичні шляхи. Масштабна «антиснігова кампанія», розгорнута головою міськ­адміністрації Олександром Поповим на зло політичним ворогам та на втіху потенційному електорату, за її словами, має інший бік медалі. Причому не менш важливий для Києва і киян, ніж «знесніжені» дороги та тротуари.

Науковець стверджує: технічна сіль (NaCl з домішками), яку щедрою рукою розсипають комунальники та техніка, уже призвела до катастрофи: київські клени, липа і символ столиці — каштани — навесні масово «жовкнуть». Таке явище, як міжжилковий некроз, спричиняє перевищена концентрація натрію у ґрунті, подекуди у десятки разів. Цей елемент, за словами пані Олени, є ще небезпечнішим за свинець, який осідає на зелень від вихлопів автомобiлiв. Головне управління екології, «Київавтодор» і міські керманичі знають про цю проблему. Але лише обіцяють у майбутньому запровадити безпечну альтернативу солі.

У понеділок в.о. директора багато­страждального Музею історії Києва Сергій Кролевець підписав наказ, у якому повідомив про масштабну пертурбацію. Керівник узявся вносити зміни в «організацію виробництва» (що саме виробляють у музеї — загадка), у зв’язку з чим повідомив про скорочення цілої низки посад, передусім науковців. Так, відповідно до копії документа, яка є у розпорядженні «України молодої», пан Кролевець вирішив, що музей більше не потребує завідувачів таких відділів: давнього і середньовічного Києва, «Києва в період ІІ пол. ХVII — поч. ХХ ст.», «Києва періоду 1917—1991р.р.», «Києва періоду новітньої історії», «Міського життя та побуту киян». Разом із ними чекають на звільнення головний художник, організатор екскурсій І категорії, художник–реставратора ІІ категорії, художник І категорії та водій.

Фракція Віталія Кличка «Удар» у Київраді днями направила лист до ЮНЕСКО, у якому просить розглянути питання системного знищення Дніпровських схилів через будівництво вертолітного майданчика для Президента України. Депутати переконані: міжнародна організація має прийняти резолюцію, яка попередить українську владу про санкції через незаконні дії чиновників, адже Дніпровські схили перебувають під охороною ЮНЕСКО. «Сьогодні весь Київ спостерігає за спорудженням багатоповерхового об’єкта невідомого призначення. При цьому через будівництво буквально знищується зелена зона. Під загрозою опинилась і частина Маріїнського парку», — йдеться у листі з доданими фотографіями об’єкта.

У лютому інвестори «Еліти–Центр» «святкуватимуть» шосту «річницю» цієї афери. За неповний рік ситуація із наданням житла постраждалим із місця зрушила — очевидно, із передвиборчих міркувань, пан голова адміністрації Олександр Попов надав більше сотні квартир у новобудовах «Київміськбуду». Однак є «дзвіночки», що незабаром квартирне щастя може закінчитися: після наступних 300 ошуканих у списку вручення ключів від квартир припинять. Адже якщо суд визнає цивільну відповідальність лише за «Елітою–Центр», оминувши київських чиновників (інвестори впевнені — без їхньої участі нічого б не відбулося), гарантій у людей не буде жодних.

Тим часом Олександр Волконський (Шахов) дав своє перше інтерв’ю. Основний месидж — він є жертвою прокурорсько–міліцейського «бєспрєдєла». Ошукані цьому, звісно, не вірять.

Восени 2010 року інформаційний простір сколихнула хвиля: біля Паркової дороги, Маріїнського парку, одразу за оглядовим майданчиком, розпочалося масштабне засекречене будівництво. Головний здогад: тут зводять вертолітний майданчик для Президента Януковича — його ж незабаром підтвердив і глава адміністрації Президента. Сергій Льовочкін пояснив: виявляється, Віктор Федорович «дуже чутливо реагує на необхідність обмеження руху під час проїзду офіційних осіб», тож вертоліт як основний транспортний засіб, що доставлятиме Януковича на робоче місце, — оптимальний варіант. А Євген Червоненко, колишній заступник міського голови Леоніда Черновецького, похизувався, що саме він порадив Президентові пересісти на гвинтокрил. За його словами, це дешевше, аніж мати кортеж, та й безпечніше — мовляв, «терористи на землі краще знають, яким маршрутом хто їде». Хоча охорона самого об’єкта навіть через місяць після таких заяв запевняла «УМ», що будувати не будуть — просто відбувається укріплення схилу.

У вівторок надвечір Київрада майже одностайно («за» проголосували 102 зі 108 зареєстрованих у залі депутатів) прийняла до розгляду проект бюджету столиці на 2012 рік. Документ передбачає збільшення надходжень до 16 млрд. 355 млн. 900 тис. гривень (порівняно з 16 млрд. у 2011–му) та видатки в розмірі 15 млрд. 846 млн. 800 тис. Головна ж відмінність нового столичного кошторису — збільшення коштів на «соціалку», освіту, медицину та культурну сферу. Затвердити документ разом із програмою соціально–економічного розвитку Київрада планує сьогодні.

Триповерхова бетонно–скляна «коробка» міжнародного терміналу в аеропорту «Київ» (Жуляни), яку почали будувати в червні, уже готова на 80 відсотків. Лишилося завершити внутрішні оздоблювальні роботи — їх обіцяють закінчити вже до Дня Києва. Цінність нового терміналу керівництво називає винятковою, адже він буде сучасним та розвантажить старий, який обслуговуватиме лише внутрішньодержавні перельоти.

А от злітна смуга «Києва» вже повністю готова. Її основна «фішка» — суперсучасна світлосигнальна система RWY081 фінського виробництва, навіть у «Борисполі» вона представлена лише частково.

Журналісти «УМ» побували на презентації оновленого аеропорту, оцінили стан будівництва, довідалися про особливості фінансування проектів та здійснили політ над Києвом у екстремальних умовах.

Ці жінки, переважно пенсійного віку, виходять до станцій метро вранці й працюють до вечора. За будь–якої погоди. Їхня «точка» — це стілець і ящик, на якому «представлено» кілька десятків відкритих пачок цигарок для реалізації поштучно. Товар без акцизних марок, деякі види цигарок неможливо придбати у кіосках, що мають дозволи на продаж тютюну. В Україні, приміром, уже не реалізовують Capitan Black, а Lucky Strike slims узагалі у продаж не надходив. У сигаретних «бізнесвумен» цей товар є, причому попередження про шкоду тютюнопаління на них — будь–якими мовами, окрім української. Отже, це — контрабанда.

Підземні переходи Києва біля станцій метро просто окуповані такими бабусиними «точками», до яких додаються ще й нелегальні кіоски, які відбирають вільний простір у киян. До того ж клієнтами бабусь із цигарками часто є підлітки, які не мають грошей на пачку, і саме така «поштучна» купівля легко привчає до шкідливої звички.

Зрозуміло, що держава, яка постійно латає бюджетні діри, від цього не виграє — податків торговки не платять. Більше того, подібні речі заборонені статтею 156 Кодексу про адміністративні правопорушення. Але правоохоронці на подібні порушення не реагують.

«УМ» вирішила провести власне розслідування і викрила ланцюжок: від місць оптових закупівель контрабанди до, у разі затримання правопорушників, каральних санкцій. Та з’ясувала, чому торговки лишаються непокараними, а міліція байдуже закриває очі на їхню діяльність.

У Києві розбирають на друзки оселю німецького ткача та садівника Вільгельма Крістера, якому краєзнавці завдячують тим, що свого часу Київ стали називати містом–садом. Двоповерховий будинок цього діяча, який у ХІХ столітті займався, у тому числі, і вирощенням винограду, уже наполовину зруйнований. Дерев’яні балки, частини стін, даху й вікон складають на купу працівники, які відмовляються говорити, яку організацію представляють. У пресі вже з’явилася інформація, що очищену земельну ділянку (а це територія Інституту харчової біотехнології та геноміки, що на вулиці Осиповського 2–А) готують під забудову. І це попри те, що 130–річний будинок десять років тому визнали пам’яткою культурної спадщини.