У лютому інвестори «Еліти–Центр» «святкуватимуть» шосту «річницю» цієї афери. За неповний рік ситуація із наданням житла постраждалим із місця зрушила — очевидно, із передвиборчих міркувань, пан голова адміністрації Олександр Попов надав більше сотні квартир у новобудовах «Київміськбуду». Однак є «дзвіночки», що незабаром квартирне щастя може закінчитися: після наступних 300 ошуканих у списку вручення ключів від квартир припинять. Адже якщо суд визнає цивільну відповідальність лише за «Елітою–Центр», оминувши київських чиновників (інвестори впевнені — без їхньої участі нічого б не відбулося), гарантій у людей не буде жодних.
Тим часом Олександр Волконський (Шахов) дав своє перше інтерв’ю. Основний месидж — він є жертвою прокурорсько–міліцейського «бєспрєдєла». Ошукані цьому, звісно, не вірять.
«100 мільйонів — це КамАЗ грошей, їх не вивезли»
Квартирне питання для ошуканих «елітівців» досі в підвішеному стані. «Президент «Київміськбуду» Михайло Голиця хоче змінити зобов’язання (норми передачі квартир), під якими підписався, — із 25% з кожного будинку (усього 14. — Авт.) до 5,5%, — говорить «УМ» адвокат Василь Жовновський. — Мовляв, так йому працювати невигідно. Київрада поки що з такими змінами не погодилася і відклала питання, а в односторонньому порядку «Київміськбуд» не може розірвати домовленість. Проте і будувати, швидше за все, теж не буде. Ми пропонуємо провести інший інвестиційний конкурс: нехай буде конкуренція забудовників, зводить хтось інший». Зі слів адвоката, будівництво справді не просувається: «З 14 ділянок, які пройшли інвестконкурс, на п’яти вже є будинки (квартири отримали 127 «елітівців»), ще на п’яти будувати не можна — вони не відповідають вимогам. Чотирьох фактично немає».
Зараз активісти пишуть Генпрокурору Пшонці, аби справи головних фігурантів — Шахова, Терентьєва і КМДА — об’єднали в одну як винуватців злочину (вже є більше сотні заяв). «Але прокуратура робить усе, щоб цього не сталося. Чому так? Бо якщо об’єднати справи, стане відомо, хто саме вкрав сто мільйонів доларів. Або принаймні шукали їх чи ні. Це ж КамАЗ грошей! З України їх вивезти не могли, — каже Василь Тимофійович. — Таке зволікання прокуратури може стати причиною й іншої проблеми — скоро в судових рішеннях може бути визнано, що цивільну відповідальність перед потерпілими мають нести Терентьєв, Шахов та підприємства ГІБК «Еліта–Центр» (без активів). Тож у Київської міськдержадміністрації не буде жодних зобов’язань перед потерпілими. А можливість надавати житло закінчиться. Як наслідок, без житла залишиться більше 1000 людей».
«Не винуватий я!»
Тим часом Олександр Волконський (Шахов) дав своє перше інтерв’ю «Економічній правді». Колишній власник «Еліти–Центр» у письмовому вигляді, від руки, дав відповіді на поставлені журналістами запитання. Основна «лінія», яку «гне» Шахов, — він є чесним бізнесменом, що став жертвою «міліцейсько–прокурорського бєспрєдєла», на чолі якого став екс–міністр Юрій Луценко. «Ну, скажіть, кому б знадобилося закопувати багато мільйонів під землю, якщо не планувалося будувати взагалі? Усі інші роботи велися на совість — «муляжів» і «видимості будівництва» не було», — запевняє Шахов і зазначає, що «гроші — як мої особисті, так і гроші інвесторів — були вкладені в будівництво, у придбання нових майданчиків, у підготовчі роботи». А в Росію бізнесмен, де його перший раз і затримали, й не тікав — просто виїхав на два тижні «по справах». Провину за те, що «Еліта–Центр» підписувала договори з інвесторами на квартири з одними і тими ж номерами Шахов кладе на директора Олега Шестакова («він казав, що все розрулить»). А чому користувався паспортом на ім’я Волконського, Шахов пояснює тим, що в 90–тi загубив паспорт, а людина, що його знайшла, чинила злочини від його імені. Пластичну операцію бізнесмен зробив, бо «хотів виправити носову перегородку», підтяжка була необхідна, бо «схуд кілограмів на 30».
Постраждалі інвестори говорять «УМ», що у викладеному інтерв’ю вже знайшли купу тез, які (якщо Шахов справді писав відповіді від руки) можуть, за їхнiми словами, додати бізнесменові ще «років зо п’ять ув’язнення». «Він, приміром, говорить, що інвестиції здійснював в Україну, — говорить нам один з ошуканих вкладників Юрій Федоренко. — Ці інвестиції здійснюються через Національний банк шляхом перерахування грошей на територію держави. Якщо він покаже хоч один платіж — тоді це правда. Якщо ж інвестиції йдуть готівкою, то вони можуть бути не більшими за 50 тисяч, із митною декларацією. Таких документів у нього немає!». Інші подібні приклади співрозмовник наводити відмовився — мовляв, нехай викладе все повністю, аби передчасно не «зіскочив».
Водночас ошукані інвестори здаватися не збираються і «елітівське» питання обіцяють контролювати — ініціюють створення робочої групи при КМДА, яка відстоюватиме право обдурених вкладників.
Афера «Еліти–Центр» — будівельна афера в Києві, внаслідок якої постраждало понад півтори тисячі людей. Вона здійснювалася шляхом укладання громадянами договорів із інвестиційно–будівельною компанією «Еліта–Центр» про пайову участь у будівництві будинків у різних районах Києва. Пропонована вартість квадратного метра житла становила від 3025 гривень, при стовідсотковій сплаті вартості житла пропонувалася знижка до 3%. Перший житловий будинок планувався до здачі у другому кварталі 2006 року. Низка фінансових структур пропонувала кредити на житло, багато людей вкладали багаторічні заощадження та позичені гроші.
Правоохоронні органи стверджують, що загальна сума коштів, отриманих таким чином шахраями, сягнула 400 млн. гривень, було ошукано 1759 осіб. Обмануті інвестори зверталися до органів Київської міської адміністрації, до уряду та Президента України, була створена громадська організація — «Об’єднання вкладників «Еліта–Центр», до якого увійшло 334 особи. У 2006 році була порушена кримінальна справа і незабаром виявлені основні дійові особи в цій афері. На думку правоохоронних органів, організатором афери є уродженець міста Кемерово (Росія) Олександр Волконський (справжнє прізвище — Шахов). Наприкінці жовтня 2007 Волконського затримали у Швейцарії і 8 жовтня 2008–го вислали до України. Його звинувачують у привласненні грошових коштів громадян за ст. 191 Карного кодексу (передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі).
