«Книжка починає жити за законами газети: 34% опитаних росіян на запитання, що буде далі з книжкою, яку вони купили, сказали: «викину». Люди не перестали читати, але читання перейшло на утилітарний рівень — кулінарія, здоров’я, як бути красивою, як облаштувати дім і вести господарство. Книжка залишається цінністю в елітарних суспільних групах, але якщо раніше ці групи були зразком для наслідування всього суспільства, нині це замкнені, герметичні субкультури, які не впливають на розвиток культури», — повідомила результати соціологічних опитувань у Росії соціолог Любов Борусяк в епіцентрі любові до книжок — на Форумі видавців у Львові. «В Україні аналогічна ситуація з читанням, тільки ще гірша», — сказала на «круглому столі» «Книжкові ринки України і Росії: соціологічний аспект» український соціолог Ірина Бекешкіна. У цьому контексті вона гірша ще й тому, що Україні таку інформацію знати й аналізувати взагалі нецікаво — останній раз дослідження книжкового ринку проводили у 2008 році на замовлення Фонду «Відродження». Отже, яку сходинку в українській суспільній ієрархії займає книжка — достеменно не знає ніхто, а знаного соціолога Ірину Бекешкіну запросили на цей «круглий стіл» тому, що: а) вона — одна з небагатьох відомих соціологів; б) вона все одно приїхала у Львів на інший «круглий стіл».