Андрій Говоров: Мене не цікавить, скільки я коштую

Андрій Говоров: Мене не цікавить, скільки я коштую

Провал на чемпіонаті світу з плавання в 2009 році, коли українці залишилися без жодної нагороди, змусив тренера збірної Сергія Бондара змінити підхід до формування національної команди. Молодий наставник заявив, що збір­на повинна кардинально омо­лодитися. Упродовж двох років нову генерацію обкатували на юніорських турнірах, і лише наприкінці 2010–го показали спочатку Європі, а згодом і світу.

Зевіна, Говоров, Фролов — ось трійка нових лідерів «синьо–жовтої» збірної з плавання. Молоді рвонули «з місця в кар’єр» і приємно здивували фахівців. «Україна молода» вже знайомила своїх читачів із Дашею Зевіною; тепер на запитання «УМ» відповідає найбільш титулований спортсмен із цього тріо — 18–річний (!) Андрій Говоров. Наша розмова почалася зі з’ясування планів на найближчі роки після такого потужного старту поміж дорослих.

Убивця «в клітиночку»

Інформацію про ймовірний успіх оперативників, посилаючись на власні джерела в тутешніх правоохоронних органах, першим оприлюднив севастопольський сайт «В городє». Мовляв, обличчя затриманого чоловіка збiгається з фотороботом підозрюваного в убивстві двох дівчаток, яке сколихнуло увесь Крим, і «вписується» в розіслані орієнтування. Саме цю особу начебто бачили з важкою картатою сумкою неподалік гаражного кооперативу «Мрія» 28 січня, де буквально день тому випадково натрапили на тіла Тані Мізіної і Насті Балябіної.

Пригоди Марека в країні У

Пригоди Марека в країні У

Марек Краєвський — сучасний польський топ–детекти­віст. Першу кни­жку опублікував 1999–го у знаменному віці тридцяти трьох років. Роман «Смерть у Бреслау» сприйняли назагал прихильно, але й сторожко, адже автор не належав до цеху професійних літераторів.

Молитва над Костянтиновим

Молитва над Костянтиновим

Нині важко уявити, що це невеличке село, яке, припорошене снігом, завмерло під горою, колись було містом. Не містечком, а справді містом. У XVII столітті, за історичними даними, тут мешкало до 17 тисяч осіб. За кількістю населення той Костянтинів дорівнював тодішньому Харкову. Він лежав на відомому Ромоданівському шляху і, переповідають, саме через нього йшла жвава ярмаркова дорога з Путивлю до Ромен. Власне, на давніх картах у цій окрузі й виділялися помітним шрифтом саме Путивль, Ромни, Костянтинів...

Історія — пані мінлива. Сьогодні колишнє місто населяють 58 селян. Але з недавніх пір на пагорбі, що височить над Костянтиновим, красується оновлена церква–пам’ятка. Можливо, вона дасть нове дихання старому поселенню?

«Вставай і борись»

«Вставай і борись»

Останній виступ українських плавців на чемпіонаті світу у 25–метровому басейні, що минулого тижня завершився в Арабських Еміратах, виявився не надто врожайним для нашої збірної. Єдину нагороду — срібного достоїнства — здобув Андрій Говоров. Цікаво, що 18–річний юнак із Дніпропетровська став наймолодшим призером світової першості в Дубаї. Якщо ж бути точним, то 10–й «мундіаль» проходив не в найбільшому місті ОАЕ, а в пустелі. Костянтин Карташов — наставник Андрія Говорова — розповів «УМ», що до місця змагань, чудового новенького спорткомплексу, спортсмени діставалися автобусами, проводячи в дорозі 45 хвилин.

«Опозиція — не та, яка «гавкає»

Народний депутат, лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк приїхав до Полтави, щоб особисто опікуватися навчанням «своїх» депутатів із кількох сусідніх областей. За його словами, на останніх місцевих виборах «фронтовики» здобули 2847 депутатських мандатів, ставши за цим показником третьою партією в державі. І вже на наступних перегонах, парламентських, прагнутимуть переміститися на друге місце і ... «Моє завдання, я це не приховую, — прийти до влади», — наголосив Арсеній Петрович на прес–конференції у Полтаві. Тож подібні «кущові» навчання депутатів–однопартійців розглядає як підготовку кадрового резерву «нових людей», котрі вже завтра керуватимуть областями, районами, містами. Такі амбіції, очевидно, вимагають прискіпливішого погляду на реальні справи згаданої «армії» та її «полководців».

Успіх — за наукою

Успіх — за наукою

Успіх та способи його досягнення цікавлять людей завжди. Упродовж тисячоліть бачення успішності змінювалося. Роздуми, нотатки, поради щодо цього є в рукописах стародавніх філософів, окремі аспекти цього питання розробляли психологи, суспільствознавці, дослідники бізнесу і якості життя. Утім успіх часто пов’язували з везінням чи долею. Досі ніхто не брався науково дослідити це явище і, можливо, вивести закони, за якими кожен міг би успішно реалізуватися, більше того — змінити рівень успішності цілої країни.

Вісім років тому співробітниця Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України Юнона Ільїна вперше почала працювати над системною науковою теорією, а з 2008 року в Інституті, в Лабораторії нових інформаційних технологій навчання (керівник — член–кореспондент НАПНУ професор Марина Смульсон) започаткували науково–дослідницький проект «Психологія «життєвого успіху». Зокрема, щоб «вичислити» власну модель успіху України. Проаналізовано праці «успіхологів» (дослідників успішності) зі всього світу та понад 650 життєписів успішних людей різних статей, країн, історичних періодів, релігій. За спеціальною анкетою–опитувальником на сьогодні опитано близько 35 тисяч осіб в Україні, та ще тисячі — в Росії, Британії, країнах Азії, США та Канаді. Пропонуємо читачам «УМ» розмову з автором i керiвником цього проекту, кандидатом психологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту психології імені Г.С.Костюка Юноною Ільїною.

Зірки чи «зеленка»

Зірки чи «зеленка»

Одна з головних проблем арт–ринку України полягає в тому, що художники працюють паралельно з кількома галереями. Тоді виходять абсурдні ситуації, коли на ярмарку чи не в кожному боксі зустрічаються одні й ті ж імена. «Самі Чічкани», як пожартувала недавно одна кураторка про «Арт–Київ contemporary 2010».

Віталій Кварцяний: Гра для мене понад усе. Решта — до лампочки

Віталій Кварцяний: Гра для мене понад усе. Решта — до лампочки

Його люблять і ненавидять однаково палко. Його прес–конференцій завжди з нетерпінням чекають журналісти. Ніхто з українських футбольних тренерів не «відзначився» такою кількістю медіа–скандалів, як Віталій Кварцяний. Безпосередній, надзвичайно емоційний і вразливий, він був і залишається таким. Не дуже зручним, бо може різати правду у вічі. Вболівальники луцької «Волині» готові вибачити Кварцу все, бо тільки він зміг втілити їхню мрію — побачити улюблену команду в прем’єр–лізі. І це Кварцові вихованці сьогодні грають за провідні українські та відомі закордонні клуби. Це він зараз став депутатом міськради від «Фронту змін», щоб змінити ставлення міста до футболу і спорту.

Я зустрілася з віце–президентом і головним тренером ФК «Волинь» Віталієм Кварцяним після 19–го туру першості України, коли команда вже пішла на зимову перерву. Перед тим він переніс зустріч, «щоб не наврочити». Бо, мовляв, як тільки після низки перемог дасть десь інтерв’ю — відразу йде смуга програшів. Наступні матчі «Волинь» справді провела успішно, тож у Віталія Володимировича був хороший настрій. Лучани ввійдуть у 2011 рік із непоганим результатом: у турнірній таблиці вони піднялися на шосту сходинку і вже претендують на потрапляння в єврокубки — це при тому, що навесні ще грали в нижчому дивізіоні. Не маючи ані достатньо часу, ані фінансів, Кварцяний зумів довести, що він може.