Відомий російський опозиціонер, депутат Держдуми, екс-міністр економіки, колишній член Федеральногї політради «Союзу правих сил», а тепер чільник Демократичної партії Росії (Михайла Касьянова), член спостережної ради Російського громадянського конгресу Іван Старіков в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» викладає свій погляд на проблеми українсько-російських вiдносин.

Mинулої п'ятниці Київ провів помпезний міжнародний захід — Форум Спільноти демократичного вибору, на якому Україна намагалася себе запрезентувати як регіональний лідер у просуванні демократії. Адже ідея створити таку Спільноту належить українському та грузинському президентам. Однак Ющенку пощастило більше аніж Саакашвілі, оскільки дебютний саміт Спільноти відбувся у Києві, де були присутні представники 23 делегацій усіх країн Каспійсько-Чорноморсько-Балтійської дуги, в тому числі дев'ять президентів.

Драматична епопея із захопленням сомалійськими піратами судна «Панагія» під ліберійським прапором і з українським екіпажем довго тримала у напруженні громадськість. Після повідомлення про завершення переговорів і звільнення моряків та роль у цьому РНБО, Міністерства закордонних справ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки України та інших відомств ми спробували зняти завісу таємності з деяких епізодів цієї справи. Зокрема, звернулися за коментарями до Олександра Скрипника, речника Служби зовнішньої розвідки України, про важливу роль якої згадувалося у офіційних повідомленнях.

Завтра у Києві відбудеться подія, якої тут дуже чекали. Проведення та результати саміту «Україна-ЄС» дадуть змогу реальніше оцінити перспективи України щодо її євроінтеграційних поривань. На цю «вічну» тему напередодні саміту «УМ» порозмовляла з віце-головою Європарламенту Янушом Онишкевичем.

Південно-східна, притулена до Біловезької пущі, окраїна сьогоднішнього Підляського воєводства Польщі в далекому минулому входила до складу Київського, а згодом Володимирського (Волинського) князівств. У надбужанському Дорогичині прийняв вінець короля Русі князь Данило Галицький (1253 р.). Загалом окруж Більська, Гайнівки, Сім'ятичів та в Білостоці проживає близько ста тисяч українців. Незважаючи на все це, протягом ХХ сторіччя українського національного життя, навіть у найбільш «аполітичному» — культурному варіанті, тут майже не було. Так, були одиниці, які пробували щось робити на культурній чи освітній ниві, у міжвоєнний період приїжджали мандрівні українські трупи, вузьким струмочком доходила преса та література з Волині й Галичини, навіть виник один-другий гурток лівої партії «Сельроб». Але все це було дуже «несміливе» й не могло змінити стану «етнографічного животіння», в якому духовні потреби загалу обмежувалися обрядовою та застільною піснею, відвідинами церкви, в якій, до речі, після кількадесят років обрусіння панувала російська вимова проповідей.

Минулого тижня в Ізраїлі перебувала російська офіційна делегація у складі 20 осіб на чолі з представником президента РФ у Південному федеральному окрузі Дмитром Козаком. Головною метою візиту був обмін досвідом із протидії тероризму, повідомила агенція РІА «Новості». В рамках візиту відбулася низка офіційних зустрічей, відвідання навчань спеціального антитерористичного підрозділу, ознайомлення із заходами безпеки в аеропорту імені Бен-Гуріона.

Дотепер невідомо, хто убив Василя Гродникова, позаштатного автора найвідомішої білоруської опозиційної газети «Народна воля». Тіло журналіста з важкою травмою голови було знайдено 18 жовтня в його квартирі в містечку Заславлі, що поруч iз Мінськом. Однак убивці не просто не знайдені — їх досі навіть не шукають.

Складно бути справді лібералом у неліберальній Росії. Партія «Яблоко», незмінним керівником якої вже добрий десяток років є економіст Григорій Явлінський, підтверджує цю тезу, набираючи на двох останніх виборах 2-3 відсотка. Явлінського, напевно, більше знають на Заході, ніж у самій Росії, де жадання «сильної руки» не вмирає ще з часів Сталіна. Наша розмова також відбулася не в Москві, а у Варшаві в рамках одного з міжнародних форумів.

У понеділок таки було сформовано новий уряд. Це вберегло Польщу від оголошення дострокових парламентських вибрів, — наші сусіди стояли на краю політичної кризи, адже коаліціянти — партії-переможниці жовтневих виборів «Право і справедливість» та «Громадянська платформа» — довго не могли домовитися про формування уряду. Дострокові вибори могли принести дуже гіркі політичні наслідки, а не суто технологічні труднощі. Явка польського суспільства на останніх парламентських виборах і так була рекордно низькою, тож після дострокових, до того ж пов'язаних iз певним політичним авантюризмом «Права і справедливості», польський електорат радше всього зігнорував би позачергові парламентські перегони.

Рада Безпеки ООН позавчора одноголосно прийняла резолюцію з вимогою до Сирії співпрацювати в розслідуванні вбивства колишнього прем'єр-міністра Лівану Рафіка Харірі, яке проводить ООН. Одноголосне ухвалення резолюції стало можливим завдяки тому, що США і Франція погодилися виключити з тексту документа абзац про можливість запровадження проти Сирії економічних санкцій, з яким не погоджувалися два члени Радбезу — Росія та Китай. Цю погрозу замінили розпливчастим попередженням, що РБ ООН вдасться до подальших кроків, якщо офіційний Дамаск до 15 грудня не виконуватиме вимоги цієї резолюції.