Учора й позавчора українські дипломати мали неабиякий клопіт — розшукати цілими та неушкодженими своїх співвітчизників у Мінську. Річ у тім, що в неділю ввечері після зустрічі з виборцями єдиного кандидата у президенти від демократичних сил Олександра Мілінкевича «люди в цивільному» затримали на площі перед Льодовим палацом, за неофіційними даними, близько двадцяти громадян України.

Колишній президент Югославії Слободан Мілошевич минулої суботи був знайдений мертвим у своїй камері у в'язниці в Гаазі, повідомив того ж дня представник Гаазького трибуналу з воєнних злочинів у колишній Югославії. За повідомленням Сі-Ен-Ен, смерть настала за кілька годин до виявлення тіла. Таким чином Гаазький трибунал не встиг закінчити розгляд справи колишнього диктатора та винести свій вердикт.

Позавчора Мінськ виглядав майже сюрреалістично. Над головами людей, які поспішали у своїх справах, у центрі міста — на перехресті вулиці Немиги та Городського валу — лунав «голос із неба», що промовляв щось про «наші космічні технології» і кількість м'яса на душу. Із величезного монітора, який зазвичай транслював рекламні ролики, над будинками, над потоками машин виголошував промову на Всебілоруських народних зборах Лукашенко. На кожному куті стояли даішники, у кожному підземному переході — напружено позирали міліціонери. «Так не пройдуть?» — раптом прохрипіла поруч рація даішника. «Нормально, там скрізь огородження вже ставлять», — флегматично відповів хтось на зв'язку. Міліція готувалася до несанкціонованої міськвиконкомом вечірньої зустрічі з виборцями єдиного кандидата у президенти від демократичних сил Олександра Мілінкевича.

Учора закінчився візит делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи до України у рамках передвиборчої місії. Її учасники, які перебували тут з 28 лютого, поїхали задоволені. Делегація на чолі з Ренате Вольвенд відзначила «суттєві покращання у передвиборчій атмосфері» у порівнянні з минулими президентськими виборами. «Умови, в яких проходять парламентські вибори, відповідають стандартам Ради Європи», — йдеться у заяві місії ПАРЄ.

Учорашні снігові заметілі завадили президентові Польщі навідатися до Харкова, де його чекали польська громада, викладачі та студенти Національного університету ім. Каразіна. Вочевидь, не зустрівся Качинський і зі своїми родичами — тіткою та троюрідними братами, які мешкають в Одесі й Полтаві. Але загалом його перший офіційний візит в Україну був цілком повноцінним — окрім зустрічей та переговорів на найвищому рівні, пан Лех устиг побачитися й поговорити з багатьма політичними лідерами. Відповідно, дводенне гостювання Качинського в Києві частково перетворилося на захід із підтримки «помаранчевих» сил напередодні українських парламентських виборів.

Наша зустріч із президентом Польщі Лехом Качинським відбулася в державній резиденції на вулиці Липській. Попри вкрай напружений графік свого першого офіційного візиту в Україну, польський лідер погодився дати ексклюзивне інтерв'ю «УМ», визнаючи важливість «друкованого слова» для польсько-українських відносин. У розмові Лех Качинський вразив своєю безкомпромісністю і відвертістю. Адже і в себе вдома він відомий умінням називати речі своїми іменами.
Співпраці з Україною нинішній глава Польщі завжди відводив стратегічне місце. За чутками, якби не чітка позиція, а то й навіть тиск братів Качинських та інших провідників польської опозиції на президента Кваснєвського в попередні роки, не виключено, що той був би лояльніший до оточення Кучми та Януковича, яке не хотіло розлучатися з владою.

Центральна виборча комісія Білорусі не зробила особливого сюрпризу, зареєструвавши всіх чотирьох кандидатів у президенти. До чергового етапу передвиборчої гонки, крім чинного президента Лукашенка, дійшли ще два Олександри — єдиний кандидат від демократичних сил Мілінкевич і голова Білоруської соціал-демократичної партії (БСДП) «Грамада» Козулін. Також до переліку щасливчиків потрапив незмінний учасник усіх виборів Сергій Гайдукевич — партійний лідер лібералів-демократів, депутат Національних зборів.

Детектив із багатьма невідомими, зате, ймовірно, з дуже серйозними наслідками. Так можна охарактеризувати скандал, який виник через одинадцятьох узбеків-нелегалів і через яких Україну можуть публічно присоромити перед усім світом. Адже провідні міжнародні правозахисні інституції дуже сильно перейнялися долею узбецьких мігрантів, котрі у пошуках кращої долі свого часу виїхали в Росію та Молдову, а на початку літа минулого року переїхали до Криму. 14 лютого українські правоохоронці витурили їх на батьківщину, оскільки, за їхніми словами, цього вимагало наше законодавство. А в результаті ми наразилися на обвинувачення в неприпустимому порушенні прав людей, у недотриманні зобов'язань щодо міжнародного права та Закону України «Про біженців» та в потуранні недемократичному керівництву Узбекистану, яке, на думку правозахисників, може цих «вигнанців» піддати тортурам, а можливо, навіть довести до смерті.

Попри зміну влади в Україні, яка обрала замість східного вектора західний напрям розвитку, вплив російського фактору на українські вибори залишається актуальною темою. За велінням долі, чи то випадково, чи зовсім навпаки, одні з найбільш «кусючих» питань у наших двосторонніх стосунках загострилися саме напередодні парламентських виборів.
Водночас під час «круглого столу», на який блок «ПРП—Пора» запросив українських та російських політиків і експертів, неодноразово звучали думки про доволі незначний, у порівнянні з позаминулим роком, вплив Кремля на наші вибори. Зокрема, це пов'язували із очевидним фактом, що Володимир Путін не піде на третій термін президентства, відповідно i його голову зараз бентежать думки не про геополітичний розвиток країни, а про власні бізнес-інтереси, зокрема газові.
На тему російського впливу на українські вибори «УМ» поспілкувалася з російський політологом, керівником Інституту національної стратегії України Станіславом Бєлковським, екс-міністром економіки РФ, одним із лідерів Демократичної партії Росії Іваном Старіковим та провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Олександром Дергачовим.

Традиційно Москва під час новорічних свят живе думками лише про одне — як якнайкраще відсвяткувати. Дорожні пробки, натовпи в аеропортах, переодягнений у Діда Мороза з подачі мера Лужкова пам'ятник київському князю Юрію Долгорукому... Однак цьогоріч інформаційне поле завантажене ще однією топ-темою — газ. Виходять екстрені спецвипуски новин, газети кишать критиканством у бік офіційного Києва, під українським посольством регулярно відбуваються акції протесту за участю студентів (кажуть, їх туди зганяють у примусовому порядку) з образливими гаслами «Газ на сало не меняем», «Газ за апельсины не купиш», «Меняем газ на Крым»...