У новітній історії України всі три революції мали одну мету — побудувати незалежну національну Українську державу. У 1991 р. при масовій підтримці народу було проголошено незалежну Українську державу, але залишилася радянська Верховна Рада. Це була стратегічна помилка демократів, від неї й пішли всі біди України. Не можна в новій державі залишати стару (в даному випадку комуністичну) владу.

Ми, ветерани, представники господарської громадськості Черкащини — батьківщини Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, В’ячеслава Чорновола, Холодноярської Республіки — звертаємося до вас як до совісті нації. Шановні і нешановні народні депутати! Після Євромайдану, Революції гідності і свободи ми всі зраділи: нарешті наші при владі! Ми всі сподівалися, що «у своїй хаті» буде «своя правда і сила, і воля».

Замість того, щоб «язви мира ізціляти» (за Шевченком), маленький чоловічок-путікантроп узявся несамовито їх множити: Придністров’я в Молдові, Абхазія і Південна Осетія в Грузії, Крим, Луганська і Донецька області в Україні.

Шановна редакціє, вашу газету передплачую досить давно. Зараз, із зростанням цін на поліграфію, папір, редакція вимушена економити на друці газети. Матеріали друкуються дрібним шрифтом, що утруднює читання. Велике прохання: зважайте на читачів, значна кількість яких — пенсіонери.

Шановні добродії, пані і панове, навіть товариші. Зовсім не хочу вас образити. Це тільки невігласи придумали, що свиня — щось тупе, нахабне, верескливе, і якщо хочуть комусь дошкулити, то називають його іменем цієї миролюбної і цілком доброзичливої, а головне — ні в чому не винної перед нами тварини.

Я — жінка, мама, дружина. Я не терплю насильства у будь-якій формі і, дякувати Богу, не зазнала його в житті. Мене в дитинстві не карали батьки, і не тільки тому, що була чемною, вихованою дівчинкою (траплялося всяке), а тому що привчали змалку: насильство породжує насильство.

Страшно, боляче й образливо спостерігати на екрані телевізора за нардепами у сесійні дні роботи Верховної Ради України. Як блудні сини, чимала їх кількість без дозволу входить і виходить із зали, частина блукає проходами і між рядами зручних, м’яких і «снодійних» крісел, які вони часто використовують не за призначенням, а саме для приємного перегляду сновидінь.