Місцевість під назвою Білий берег у Зборівському районі Тернопільщини не є широковідомою для всієї України, хоча її історичне значення не менше, ніж, приміром, легендарного Куликового поля для сусід­ньої Росії. Саме на Білому березі відбулася у серпні 1649–го переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна II Казимира. За визначенням авторитетних істориків, вона стала важливою складовою українського державотворення. Однак до початку 90–х років уже минулого століття на місці історичної битви (чи не символічно щодо захаращення радянської історії різним непотребом?) було сміттєзвалище. Уже аж iз настанням української незалежності патріоти–ентузіасти відродили славний Білий берег. Його було розчищено, впорядковано козаць­ку могилу–курган, створено музей, споруджено храм. А минулого року в історичного місця нарешті з’явилася справді гідна його значення перспектива — стати державним історико–культурним заповідником.

У Вишгороді, старовинному місті, супутнику давньоруського Києва, зараз шукають залишки легендарного палацу княгині Ольги та мощі перших вітчизняних святих — великомучеників, що походили з династії Рюриковичів, — князів Бориса та Гліба. Розкопки відбуваються на території приватної садиби, власниця якої люб’язно запропонувала для досліджень... власний город, на якому раніше росли буряки, огірки та помідори.

Минулої суботи у Миргороді відбулася ціла низка заходів iз нагоди Дня пам’яті одного зі світочів грузинської літератури Давида Гурамішвілі, який відійшов у вічність 220 років тому. Організували їх представники грузинської діаспори в Україні за підтримки посольства цієї країни та мерії курортного міста. Спершу на будинку літературно–меморіального музею автора «Давитіані» відкрили одразу дві меморіальні дошки. На одній із них напис про перебування поета в Миргороді у 1741—1792 роках виконано українською мовою, на другій — грузинською. Ініціював встановлення меморіальних відзнак голова Полтавського територіального грузинського братства «Георгія» Рамаз Заркуа, а допоміг йому втілити цю ідею в життя полтавський художник–гравер і підприємець Вадим Голобородов.

Новий храм Української православної церкви Московського патріархату з’явився в одному з мальовничих місць Дніпропетровська. На тлі численних соборів леліяної нинішньою владою єпархії він вирізняється однією особливістю, яка відразу кидається у вічі, — повсюдно оздоблений зображеннями двоголового орла.

Вибух біля ставка села Грузьке Тростянецького району пролунав як грім серед ясного неба. Як з’ясувалося, двоє чоловіків біля вагончика охоронців ставка вирішили розібрати гранату часів Другої світової. Підривник зброї спрацював без попереджень. Від численних ран, завданих осколками гранати, один із саперів–любителів загинув на місці. Його 38–річний напарник отримав проникаюче поранення правого ока, контузію важкого ступеня, множинні осколкові поранення тулуба, голови, верхніх та нижніх кінцівок, розповідає керівник центру зв’язків із громадськістю обласної міліції Ельвіра Біганова. У вкрай важкому стані його доправили до реанімаційного відділення.

Півтори доби блукав поблизу села Петровського Білопільського району ображений і наляканий семирічний хлопчик. Міліціонери та прикордонники виявилися щодо нього більш чуйними, ніж батьки, від яких він утік.

Убивство в рідному домі 20–річної мешканки Бовшева Галицького району викликало шок в односельців, особливо після того, як стало відоме ім’я підозрюваного у страшному злочині — її старшого брата. Ця родина вважалася благополучною: сестра, закінчивши школу із золотою медаллю, навчалася на третьому курсі в Івано–Франківському національному технічному університеті нафти і газу, 33–річний брат був кваліфікованим програмістом. Конфліктів у сім’ї не спостерігалося. Щоправда, в останні роки програміст почав виявляти непомірний потяг до комп’ютерних ігор, годинами просиджуючи у віртуальному світі. Ця пристрасть, очевидно, і стала причиною фатального вчинку. Коли мати ввечері повернулася додому, то побачила на підлозі мертву доньку з численними тілесними ушкодженнями, а син безтурботно продовжував комп’ютерну гру.

Ця пригода сталася в селі Мариничі Путильського району Чернівецької області. Тринадцятирічну Оленку просто на власному подвір’ї за ногу вкусила гадюка. Дівчина від несподіванки та переляку в шоковому стані забігла до будинку. Батьки одразу відвезли дитину в районну лікарню, де їй вкололи протиотруйну сироватку. Натомість нога почала набрякати і дівчинку перевезли до обласної дитячої лікарні, де вона одразу потрапила в реанімацію. Лікарі кажуть, що саме шоковий стан дитини сприяв швидкому потраплянню отрути в кров. Фа­хівці радять за можливості зберігати спокій і глибоко та повільно дихати, одразу відсмоктати отруту та обробити ранку. Ці поради, звичайно, потрібні й корисні, але коли людина потрапляє в подібну ситуацію, навряд чи одразу згадує настанови спеціалістів. Батьки ж Оленки досі не можуть оговтатися.

Столичних волонтерів не допускають до тварин у притулку «Щасливий берег», що в селі Кухарі Іванківського району Київської області. Їм погрожують фізичною розправою та вимагають гроші, заявив президент Міжнародного благодійного фонду допомоги дитинству ім. А. П. Пестрового Михайло Ханукаєв.

Частину внутрішньої території Акерманської фортеці, що в Білгород–Дністровському, перетворять на парк. Про це повідомила начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Наталія Штербуль. За її словами, перетворення частини території фортеці на зону відпочинку для місцевих жителів — дуже важливий крок для подальшого життя пам’ятки. Розглядається також питання про створення тут театрально–видовищного блоку, реконструкції веж та проведення берегоукріплювальних робіт, повідомляє прес–служба Одеської облдержадміністрації.