Якби існував мартиролог цінних, але незаслужено забутих починів, то ідея акліматизації та промислового вирощування в Україні женьшеню, напевно, стояла б у ньому на перших позиціях. Сьогодні ж від женьшеневого проекту, який з великим успіхом започаткували 1979 року у Вінницькому ботанічному саду під керівництвом тодішнього директора Івана Глазкова, не залишилося «ні ріжок, ні ніжок».

Уперше в селищі Лосинівка, що на Чернігівщині біля контори однойменної тамтешньої агрофірми велелюдно.
— Ви до нашого голови? — підійшов жвавий дідок.
— Так, до Івана Федоровича Мороза.
— Займайте чергу. Я — крайній. Цей увесь люд — до нього... Довгенько тре чекати... А ви у якій до нього справі?
— Я — журналіст...
— Бачу, що не з місцевих... Усіх наших знаю... Сорок років механізатором тут...
— Сорок років? — перепитую.
— Дивуєтеся? Я б іще сів на трактора чи комбайна... Роки беруть своє. Здоров'я не те... Іван Харитонович Боровик, — подав важку мозолисту руку. — А наш голова — не просто голова...

До Дня незалежності господарства впораються зі збиранням ранніх зернових та зернобобових культур, вважає заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Ще минулого вівторка, передає УНІАН, він прозвітував про те, що з 12,2 млн. гектарів ранніх зернових зібрано врожаї на 10,4 млн. гектарів, і роботи лишалося селянам лише на 14 відсотках площ.

Міністерство аграраної політики прогнозує цьогорічний урожай зернових та зернобобових (з урахуванням кукурудзи) у межах 40-41 мільйона тонн, серед яких не менше 15 мільйонів тонн становитиме пшениця. Ця цифра менша минулорічної, коли збір пшениці становив 18,7 мільйона тонн.

Сьогодні навіть не віриться, що зовсім недавно з агрономів і керівників господарств знімали голови за порушення сівозмін. Не до чергування дванадцяти чи хоча б дев'яти культур «новим українцям» на селі: сучасні землевласники-орендарі стали творцями врожаю зазвичай однієї «культури» — гривні! А для нарощування її «валу» достатньо розширювати посіви чого? Правильно: соняшнику!

Необдуманим кроком урядовців представники Української аграрної конфедерації вважають наказ Мінагрополітики від 10 липня 2006 року «Про вдосконалення регулювання ринку зерна», який передбачає введення обов'язкової реєстрації експортних зернових контрактів на Аграрній біржі (до наказу право реєструвати такі контракти мали понад 40 спеціалізованих бірж).

1 мільйон 306 тисяч гривень зберегли для державного бюджету працівники контрольно-ревізійного управління в Черкаській області, коли провели перевірку реального стану полів та бухгалтерської документації на сільськогосподарських підприємствах області. І виявили чимало охочих посіяти на папері та одержати за такі «труди» державну дотацію.

Коли ми були на зернотоку у Малій Рибиці, під'їхав голова Краснопільської районної ради Микола Приходько: «Господарство показуєш? А оте поле, що пшениця стіною стоїть, показував?.. Так це ж треба побачити!» — з якимось аж азартом запевняв він. І ми поїхали дивитися ще одне поле агрофірми «Псьол».

На Запоріжжі встановлено ще один небажаний для споживача рекорд: між виробником цукру і реалізатором «в останній інстанції» обласна інспекція з контролю за цінами виявила вісім посередників! Цією обставиною контролююча організація і пояснює рекордне для України подорожчання солодкого продукту саме в запорізькому регіоні — до 4.50—4.80 гривні за кілограм. «Ціна поповзла вгору ще взимку, — зауважила на брифінгу начальник держінспекції Світлана Тябіна. — Тоді до певної міри це було виправдано: снігові затори на дорогах і рекордні морози дійсно ускладнили доставку цукру, призвели до перевитрат пального транспортувальниками. Але ж на два-три відсотки, не більше!».

Жнивує Україна. Вже майже на 70 відсотках зернової ниви зібрано врожай — намолочено більш як 20 мільйонів тонн золотого збіжжя.