У той час як Європейський Союз визнає сталінський Голодомор геноцидом українців, в Україні закривають Інститут дослідження Голодомору. Провідних вчених переслідують через “неугодну”, на думку кількох чиновників, цифру жертв цієї трагедії.

Вишиванка — це не просто нитки на тканині.

Парламентері Державних Зборів Словенії ухвалили декларацію про визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу.

У резолюції акцентується, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій".

У сучасному суспільному житті України сталося щось небувале:

На всій території України, за даними судових експертиз, загинуло близько чотирьох мільйонів дітей. Вчені зазначають, що загальні втрати можуть бути втричі більшими (наразі підтверджено 10,5 мільйонів жертв Голодомору-геноциду).

Виникає сумнів стосовно здатності групи Людмили Гриневич підготувати справді об’єктивні шкільні підручники з історії України, де не будуть розмиватися злочини проти українства.

А пані Гавришко, яка звинувачує мене й моїх колег з Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, перегортала класні журнали, в яких у вересні 1932 року записано 38 школярів, у травні 1933 – 22, а з 1 вересня їх стане лише 20?

У попередньому номері газети ми ознайомили наших читачів із доповідями шанованих учасників національного «круглого столу» «Геноцид української нації: збройна агресія росії проти України».

Сьогодні вже добре відомо, що під час масового штучного голоду 1921—1923 років диктатор Ленін з метою вилучення хліба для «голодуючих» росіян знищив 3,5 млн українців.