Замислюватися про наповнення своїх новорічних ефірів телеканали починають, як правило, за кілька місяців до новорічної ночі. Можливо, саме ця дисциплінованість і порятувала їх від необхідності відмовлятися від нових проектів і витягати зі своїх архівів щось із минулорічного виробництва. (Водночас придумуючи, як цей «секонд–хенд» зпозиціонувати перед глядачами та конкурентами, аби ті сприйняли його ну хоча б за вінтаж). Щоправда, на повальний ексклюзив розраховувати не варто — власне, цей самий ексклюзив і в кращі часи був розбавлений телепроектами з недалекого минулого, — але нудьгувати біля телевізора під час новорічних вихідних нам точно не доведеться.

Девізом цьогорічного творчого змагання став поетичний заклик Максима Рильського «Світ по–новому відкривати, поете, — твій обов’язок». Кожен із 350 учасників конкурсу цю рекомендацію розтлумачив по–своєму. Найпереконливішими виявилися дванадцять переможців конкурсу — журі очолював поет Борис Олійник, — які за свій поетичний світ отримали дипломи вернісажу «Троянди й виноград». Кілька днів тому їх привітали з цією подією на урочистостях у Національній філармонії.

Якщо є попит, то має бути й пропозиція, вирішили музиканти Елтон Джон та Біллі Джоел і оголосили про свій черговий спільний тур. Спільні виступи дві легенди світової музики почали практикувати ще п’ятнадцять років тому. У 1994–му Джон та Джоел організували турне Північною Америкою, у 1998–му їм аплодували Японія, Нова Зеландія та Європа.

Свій черговий творчий трофей Богдан Ступка привіз у суботу з Риму. Цього разу відзнакою, що займе своє місце в особистій колекції нагород, є статуетка римського імператора Марка Аврелія. Нею Богдан Сильвестрович був нагороджений як кращий актор фестивалю — журі відзначило його роботу у фільмі польського режисера Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні».

Спільні концерти українських гуртів та закордонних знаменитостей відбуваються зазвичай за одним і тим же алгоритмом: наші — на розігріві, їхні — у ролі хед–лайнерів. Виступ шотландської команди Nazareth та української «Кому вниз» — виняток із правил. Як запевнили фронт–мени обох гуртів, вони відразу визначилися з тим, що концерти в Україні проходитимуть за принципом рівноправ’я.

Історія та слава Національної кіностудії імені Олександра Довженка варті того, аби її 80–річний ювілей відзначити гучно, пишно і статусно. Цю ідею підтримали як організатори — запрошення виготовили у вигляді шматочка кіноплівки, урочистий вечір влаштували у святково вбраному знаменитому студійному Павільйоні №1, перед входом прослали червоний килим, гостей зустрічали модельні дівчата і жива музика, а попід стінами ще задовго до початку дійства виструнчилися численні офіціанти. Так і самі кінематографісти, які цього дня вдяглися в смокінги та вечірні сукні. Ось тільки статусність вийшла не такого масштабу, як хотілося б усім причетним до цього свята. Чекали на Президента, але на уро­чистості він не встиг. Уряд на ювілеї довженківців представляв перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. Своє захоплення цією визначною датою і людьми, які її творили, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко висловили у вітальних телеграмах. Прем’єр–міністр відзначила, що за 80 років «Студія стала гордістю держави, головним закладом українського кінематографу, отримала міжнародне та загальнодержавне визнання». Не приховував своєї гордості за українських кінематографістів і Президент України: «Творча біографія головної національної кіностудії України — це шедеври Олександра Довженка,... Ігоря Савченка, Івана Кавалерідзе, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Івана Миколайчука. Їхні фільми увійшли до золотого фонду світового мистецтва й прославили український кінематограф».

Головні підсумки 65–го кінофестивалю у Венеції — недостатньо сильна програма та несподівані переможці. Першу сентенцію на фестивалі обговорювали ледь не щодня, визнаючи, що цьогорічний конкурс помітно програє кінозмаганням попередніх років. Щоправда, тільки–но фестиваль у Венеції перетнув свій екватор — тональність обговорень змінилася на полярно протилежну, оскільки настала черга вартісних та перспективних картин. Але очевидного фаворита конкурсу не знайшлося, власником статуетки «Золотий лев–2008» фестивальна публіка спершу воліла бачити представника японського кінематографа, потім — американського... Симпатії ж журі були на боці картини «Рестлер» («Борець») американського режисера Даррена Аронофськи, головну роль у якій зіграв Міккі Рурк.

Цьогорічне відзначення кращих суб’єктів та проектів українського телебачення стартувало дещо напружено. Наступного дня після того, як Нацрада з питань телебачення та радіомовлення оголосила про прийом заявок на участь у конкурсі «Телетріумф», асоціація «Індустріальний телевізійний комітет», до якої входять провідні українські телеканали, заявила, що права на ТМ «Телетріумф» належать їй. Згодом з’ясувалося, що заява ця дійсності відповідає лише наполовину — ІТК не володіє, а тільки управляє правами на ТМ «Телетріумф».

Василь Кожелянко помер 22 серпня. Як повідомляють інформагенції, причиною передчасної смерті письменника був серцевий напад. Авторові жанру «альтернативна історія», який забезпечив письменникові місце в першому ешелоні сучасних українських літераторів, ішов усього лише 52 рік...

Форум книговидавців у Львові відбудеться з 11 по 14 вересня. І хоча до офіційного старту «головної події книжкового року» — так про себе заявляє сам фестиваль і постійно підтверджує це звання — ще майже місяць, основна його програма вже має досить чіткі обриси.