Уперше в політичній історії «Наша Україна» йде на вибори не у блоці, а окремою партією. Щоправда, залишаючи свої обійми відкритими для тих демократичних сил, які все ж таки надумають приєднатися. Адже до виборів часу ще чимало (усі ж бо розуміють, що 27 травня — дата в будь-якому разі нереальна). До слова, більшість принаймні рядових «нашоукраїнців» виступає за те, аби дату голосування переносили щонайпізніше на середину літа, але аж ніяк не на осінь.

Без помпи і пишних декорацій, які відзначали з'їзд БЮТ на минулих (умовно кажучи) виборах, пройшли збори Блоку Тимошенко цього разу. За півтора року змінилося не тільки місце дислокації БЮТівців (з Палацу «Україна» з'їзд «переїхав» до Українського дому), а й стиль поведінки делегатів. Яких, до речі, було напрочуд мало — майже стільки, скільки й преси. Партійці не надто уважно дослухались до промови своєї лідерки, та й сама Юлія Володимирівна, вже не вживаючи терміну «солідаризм», зауважила, що програма блоку залишається незмінною, тож висвітила хіба що її основні моменти коротко і вклалася у досить стислий час.

Отже, почалося! Сьогодні КС розглядатиме справу щодо подання 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції указу Президента про розпуск парламенту вже другий день поспіль. Працювати щодня, окрім вихідних, доки не буде ухвалене рішення щодо конституційності рішення глави держави, якого з нетерпінням чекає суспільство й політикум, судді вирішили ще учора пообіді. Крім цього, КС дав дозвіл брати участь у конституційному провадженні ще одному представнику Верховної Ради Ярославу Мендусю.

Завтра Парламентська Асамблея Ради Європи на спеціальних слуханнях прийме резолюцію з «українського питання». Здавалося б, ПАРЄ — суто політична інституція, не найвпливовіша у формуванні рішень в обширах європейського континенту, але в ці дні саме до її серця — будинку Ради Європи у Страсбурзі — злетілися найвпливовіші українські депутати-«регіонали», посланець спікера Олександра Мороза Іван Бокий, а також — несподівано — Прем'єр Віктор Янукович. У часи похолодання між Києвом та Заходом, 2000-2004 рік, Леонід Кучма успішно ігнорував голос ПАРЄ та всі страсбурзькі рішення. Тепер частина української влади їде до цього французького містечка, щоб вплинути на рішення депутатів ПАРЄ. Схоже, сьогодні урядова коаліція та «регіони» так само, як демократична опозиція зразка 2002-2004 років, хочуть отримати прихильність Ради Європи. Триває не вельми доцільна для «судєб Отєчєства» боротьба за текст проекту резолюції ПАРЄ.
А тим часом Президент Віктор Ющенко учора приземлився в іншому центрі Європи — у Брюсселі. Зі Страсбурга Янукович погрожував Президентові імпічментом, з Брюсселя Ющенко запевняв, що визнає будь-яке рішення Конституційного Суду і натякав про «нюанси, які можна вирішити поза межами КС».

Неприйняття конституційних поправок у справі абортів та евтаназії призвели до відставки спікера й імовірного переформатування парламентської більшості. Якщо криза поглиблюватиметься, то, як припустив прем'єр-міністр Ярослав Качинський, не виключені навіть і дострокові вибори. Наразі ж голова Сейму Марек Юрек вийшов із партії «Право і справедливість», склавши спікерський жезл та всі партійні повноваження. Щоправда, заяву спікера про відставку розглядатимуть на найближчому засіданні парламенту, за два тижні. І весь цей період триватимуть спроби «згладити» гострі кути, адже політичні бонзи ПіС уже заявили, що не мають «запасного варіанта» на посаду спікера.

Про те, що міжпартійний з'їзд Блоку Юлії Тимошенко (який ставив собі на меті затвердження кандидатів у депутати) переноситься з одинадцятої ранку на сьому вечора, журналісти дізнались учора, вже «поцілувавши» замок на дверях Українського дому. Адже напередодні ніяких оголошень чи попереджень не було. Таку неуважність до преси можна, в принципі, списати й на форс-мажор, але значно гіршим є народжений у ту ж саму мить коловорот чуток і припущень: чи не планує, бува, БЮТ іти більшим блоком? Чи й досі в муках народжує свій славнозвісний список, у прохідній частині якого, за прогнозами Миколи Томенка, з'являться до 50 нових достойників?

Авторитет Бориса Тарасюка «перетиснув» — і передвиборчий блок найстаріших в Україні національно-демократичних партій отримав назву «Рух — Українська правиця». А сам екс-міністр закордонних справ, а нині тільки керівник Народного Руху — перше місце у виборчому списку блоку. Домінанта НРУ (чи, радше, поступка амбіційності Тарасюка) вчувалася навіть у ритуалі вчорашнього установчого з'їзду «Правиці»: він почався, як зазвичай з'їзди Руху, із козацького маршу (що викликало ностальгію не так за бравурною козаччиною, як за фільмом «Пропала грамота»), а вже потім пролунав Гімн України. Лідер Української народної партії Юрій Костенко зціпив зуби і погодився — попередні вибори підказали, що самотужки УНП не здолає 3-відсотковий бар'єр. Отже, Костенко поступився Тарасюку першістю і йде другим у списку «Правиці». Третє місце — за головою ще однієї блокотворчої партії, УРП «Собор», Анатолієм Матвієнком.

«Народна самооборона» стала першим блоком, який затвердив свій список на дострокові вибори до Верховної Ради. Отже, в бюлетені, де друкується перша п'ятірка списку, виборці можуть побачити: першим — Юрія Луценка, другим — Миколу Катеринчука, народного депутата з «Нашої України», лідера «Європейської платформи», який до останнього метався між «НаСа» і БЮТ, третьою — голову фонду «АнтиСНІД» Наталію Лук'янову, четвертим — журналіста «Закритої зони» Володимира Ар'єва, п'ятим — Володимира Стретовича, ще одного нардепа-«нашоукраїнця», голову партії «Християнсько-демократичний союз», яка разом із «Вперед, Україно!» виступила одним із фундаторів блоку Луценка.

Єдиною політичною силою, яка перебуває в опозиції до Президента, але погодилася йти на дострокові вибори, стала Прогресивна соціалістична партія Наталії Вітренко. У суботу ПСПУ провела з'їзд і одностайно прийняла рішення брати участь у виборах.