Кому в БЮТі бути

18.04.2007
Кому в БЮТі бути

Юлiя Тимошенко знову каже: «Ющенко — так!».

      Без помпи і пишних декорацій, які відзначали з'їзд БЮТ на минулих (умовно кажучи) виборах, пройшли збори Блоку Тимошенко цього разу. За півтора року змінилося не тільки місце дислокації БЮТівців (з Палацу «Україна» з'їзд «переїхав» до Українського дому), а й стиль поведінки делегатів. Яких, до речі, було напрочуд мало — майже стільки, скільки й преси. Партійці не надто уважно дослухались до промови своєї лідерки, та й сама Юлія Володимирівна, вже не вживаючи терміну «солідаризм», зауважила, що програма блоку залишається незмінною, тож висвітила хіба що її основні моменти коротко і вклалася у досить стислий час.

      До головних месиджів Тимошенко можна зарахувати похвалу Президенту та хулу Конституційного Суду. Щодо Ющенка, то його ЮВТ цілковито підтримує і заявляє, що знову «готова сказати: «Ющенко — так!». «Усі питають, чи мав Ющенко право розпускати парламент? Та він просто був зобов'язаний зробити це», — сказала вона. Й спрогнозувала при цьому: перемога — буде, весна — прийде, коаліція (демократична) — постане, мороз (тобто Мороз) — щезне, відтак все складеться пречудово...

      Повноті оптимізму, щоправда, дещо заважає Конституційний Суд, просякнутий корупцією, щодо якої «силові структури оприлюднили безліч прикладів», і з якого невпинно «тече гній». Так вважає Тимошенко, і тут же коригує сама себе: є, одначе, і там чесні судді... Проте якщо Конституційний суд визнає указ Президента про розпуск парламенту неконституційним, то «такому суду довіри немає. Ми не визнаємо такого рішення КСУ», — каже лідерка БЮТ. І обіцяє «використати всі демократичні засоби, щоб мафія Януковича не перемогла».

      Зацитовані відповіді Тимошенко — вже з післяз'їздівської прес-конференції. А якщо дотримуватись хронології, то після доповіді ЮВТ виснажливо довго тривало її обговорення, яке, власне, звелось до панегіриків Юлії Володимирівні та споминів про перебування лідерки БЮТ  на Луганщині (якими аж надто щедро, під незадоволені шуми залу, ділилася одна з делегаток). Однак у компліментарній частині всіх перевершив глава партії «Реформи і порядок» Віктор Пинзеник, звернувшись до Тимошенко «Прем'єр-міністре...». Однак із цією посадою БЮТівцям доведеться дещо почекати — адже наразі не тільки ще не створена нова коаліція, а й не відбулися парламентські вибори.

      Але головною родзинкою дійства залишався, безумовно, список кандидатів у народні депутати. Його вже на початку десятої вечора почав оголошувати Олександр Турчинов.

      У першій десятці БЮТу, після трьох «Т» — Тимошенко, Турчинова та Томенка — розмістилися Йосип Вінський, Андрій Шевченко, Віктор Пинзеник, Григорій Омельченко, Віталій Курило, Микола Петрук та Євген Корнійчук. Колишній соціаліст Вінський посів місце Василя Онопенка, нині — голови Верховного Суду, а Пинзеник — Левка Лук'яненка, який буцімто відмовився від депутатства через свій поважний вік. Новий лідер Української соціал-демократичної партії Корнійчук посунув трохи нижче мера Сквири Євгена Суслова (за минулого розкладу Суслов завершував першу десятку). Молодий Суслов тепер посів 12-те місце. На 11-му — незмінний лідер фракції БЮТу за часів прем'єрства Тимошенко Олег Білорус, і далі — Шкіль, Волинець, Семинога, Сас, Таран, Зубов, Кирильчук, Шевчук, себто депутати попереднього скликання і «старого гарту».

      Залишилась у списку і персона, присутністю якої не раз дорікали Тимошенко, — Богдан Губський (26 позиція), а також фінансові стовпи блоку — брати Буряки, Костянтин Жеваго, Таріел Васадзе. Натомість лави блоку покинув Дмитро Видрін — як пояснила Тимошенко, маючи на увазі його та більш раннього БЮТівського «ренегата» Бродського, «вони там збиралися поновити партію, я не пам'ятаю, як вона зветься»...

      Отже, очищений від випадкових «попутників» Блок Тимошенко йде на вибори. А решту часу, що лишився до дня «ікс», на яке б календарне число він не припав, присвятить надзвичайно прискіпливому вивченню біографій тих осіб, котрі увійшли у виборчий список. Щоб не було більше ані зрадників, ані проколів. Так, принаймні, пояснив Олександр Турчинов... 

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>