Відомий радянський психолог, професор Рудольф Загайнов у своїй книжці «Психологічна майстерність тренера та спортсмена» писав: чемпіонами народжуються, оскільки складається враження, що підсумок багатьох спортивних баталій вирішується не тільки на самому полі, і підтримка майбутнього переможця «згори» має не випадковий характер. Після розмови з відомою українською борчинею Іриною Мерлені справді пересвідчуєшся в цьому твердженні. Наполеглива у досягненні мети, Іра не тільки має концентрацію, мотивацію, закритість, а й не заперечує, що в неї є талант від Бога.

Зараз Ірині 30. У 22 роки вона стала першою в історії олімпійською чемпіонкою з вільної боротьби серед жінок, вигравши турнір в Афінах. На наступній Олімпіаді, в Пекіні, Мерлені здобула «бронзу». А минулого тижня Ірина – мама вже двох синів – перемогла на кваліфікаційних змаганнях у Фінляндії й відтак поїде на свою третю Олімпіаду, до Лондона. І знову вона ставить перед собою на борцівському килимі найвищу мету.

Минулої суботи в данському місті Хернінг стартувала перша з трьох велобагатоденок «Гранд туру» — «Джиро д’Італія». Попри італійську прописку, перегони вже вдесяте беруть початок поза межами Апеннінського півострова. Три перші змагальні дні велосипедисти присвятили Данії; решта 18 етапів пройдуть вже «вдома». Учорашній день на «Джиро» був останнім «виїзним». Цей етап почався хвилиною мовчання в пам’ять про загиблого Воутера Вейландта, який розбився на третьому відрізку минулорічного «Джиро». Після хвилини мовчання прозвучала улюблена пісня Воутера Sex on Fire групи The Kings of Leon. Організатори перегонів також вирішили не використовувати гоночний номер «108», який минулого року належав Вейландту. Етап завершився вже після підписання цього номера «УМ» до друку.

Досвід сезону–2010/11 в НБА показує, що найсильнішу лігу планети не обов’язково виграє команда, де зібрано найбільше зіркових баскетболістів. Тоді здавалося, що Леброн Джеймс, Кріс Бош та Дуейн Уейд без проблем здобудуть для «Маямі хіт» чемпіонський титул. Однак зірковий індивідуалізм та спортивна жадібність, продемонстровані ними у фіналі проти «Далласа», не дозволила цій трійці приміряти чемпіонські персні.

Сьогодні у Фінляндії починається третій ліцензійний турнір, де борці–вільники матимуть останню нагоду позмагатися за перепустки на Олімпіаду–2012 до Лондона. Вакантні місця, відведені для української збірної, заповнюються доволі натужно. Нагадаємо, що пряму ліцензію на минулорічному чемпіонаті світу здобув лише один представник України — Ібрагім Алдатов. Відтак прокладати шлях на Туманний Альбіон наші співвітчизники змушені, долаючи додаткові кваліфікаційні бар’єри. Перший із них підкорити не вдалося. На другому «розгадати кваліфікаційний ребус» змогли двоє, зокрема 25–річний Валерій Андрійцев. Минулими вихідними, посівши третє місце на турнірі в Китаї, він здобув заповітну перепустку. «Валерій давно заслужив право виступити на Олімпіаді. Ми всерйоз розраховуємо на нього в Лондоні. Прийшов час, аби він зайняв лідируючі позиції у своїй ваговій категорії», — сказав у коментарі «УМ» головний тренер збірної Руслан Савлохов.

«УМ» розпитала Андрійцева, чи сам він готовий до підкорення вершин.

Мало хто очікував побачити у фіналі нинішньої Ліги чемпіонів пару «Челсі» — «Баварія». Але саме ці дві команди 19 травня на «Альянц–арені» в Мюнхені зіграють вирішальний матч. Парадокс, але два головні фаворити Суперліги, які представляли Іспанію, — «Барселона» та «Реал» — залишилися за бортом фінального протистояння. А згадаймо розмови про те, що УЄФА та судді організовують у фіналі саме «іспанське ель класико».

Думається, більшість вітчизняних уболівальників шокували результати чемпіонату світу в дивізіоні IВ, за підсумками якого українські хокеїсти вилетіли вже в «третю лігу». Адже, здавалося, створена рік тому Професіональна хокейна ліга та поява амбітного «Донбасу», який уже заявився у КХЛ, мали б підняти національну збірну на щабель вище. А вийшло навпаки. Хоча те, що сталося, не позбавлене логіки. Збірна України на турнірі в Любляні була найстаршою — середній вік гравців «синьо–жовтих» становив понад 30 років. Наш хокей старішає вже впродовж півтора десятка років. Класні ветерани відходять, а гідного молодого підсилення — немає, бракує роботи на дитячо–юнацькому рівні. Тож національна команда й сповзає донизу.

Згоден із такими поясненнями й 30–річний захисник ХК «Донбас» Олександр Побєдоносцев, який на ЧС у Словенії увійшов до числа найкращих бомбардирів (4 голи + 1 передача) та символічної збірної турніру. У розмові з кореспондентом «УМ» Побєда підбив власні підсумки неоднозначного для українського хокею сезону.

На відміну від чоловічої суперліги, де боротьба за медалі між чотирма найсильнішими клубами країни розрахована на чотири тури, у жінок фіналісти пройшли вдвічі коротшу дистанцію. Зігравши серію поєдинків у Луцьку та Южному, квартет найкращих команд «регулярки» розподілив нагороди. Другий рік поспіль чемпіонський титул здобули дівчата з южненського «Хіміка», які в напруженій боротьбі обійшли «Континіум–Волинь». У суперництві за «бронзу» «Сіверськодончанка» не без проблем випередила тернопільську «Галичанку».

Це в Україні спонсорами телевізійних випусків спортивних новин виступають горілчані компанії. Натомість у цивілізованому світі, де існує культ здорового способу життя, в маси несуть не спиртне, а спорт. Тож не дивно, що на континентальній першості 2012 року з триатлону поруч із професійними спортсменами, які складають елітну групу, змагалися й любителі віком від 16 до 79 років. Вони також плавали, бігали, їздили на велосипеді, проте на значно коротші дистанції, ніж профі. До слова, чемпіон світу з автоперегонів у класі «Формула–1» британець Дженсон Баттон, коли має вільний час, теж полюбляє розім’ятися на змаганнях триатлоністів.

Останні кілька тижнів XXI чемпіонат України з футболу все більше нагадує перевернутий донизу бенгальський вогонь. Зазвичай саме чемпіонська гонка супроводжується іскристими барвами. Проте ситуація на верхівці турнірної таблиці більше нагадує холодний держак — усе завмерло в очікуванні «золотого матчу». Натомість у підвалах залікового протоколу все кипить і вибухає. Там одразу три команди — «Карпати», «Оболонь» та «Олександрія», що мають рівні шанси на пониження в класі, ведуть відчайдушну боротьбу за порятунок. Та й «Зоря» ще остаточно не вирішила своє першочергове завдання.