Вибори — процес неприємний і вельми нервовий. І не лише для нас, пасивних поглиначів різнобарвної локшини, яку політики намотують на виборчі вуха, а й для них — активних її «виробників». Адже це тільки на перший погляд наплести сотні міхів гречаної вовни — то так, дурничка. А спробуй кожен день порозказуй про всенародне «благополуччя», дивлячись просто в очі людям, які після сплати всіх комунальних рахунків не можуть нашкребти копійок на пляшку в півтора рази дорожчої, ніж іще місяць тому, олії. І почути у відповідь все, що вони думають про твоє урядування...

Група юристів розробила проект конституційних змін, який передбачає внесення суттєвих поправок у текст чинного Основного закону. Ця ініціатива сягає корінням секретаріату Президента. Група працювала під проводом Володимира Шаповала, який нині очолює ЦВК, а донедавна був представником Президента у Конституційному Суді. «Проект видатних юристів України усуває недоречності Конституції 1996 року і вади зміненої Конституції 2004 року», — пише у статті з цього приводу, надрукованій у газеті «Дзеркало тижня», академік НАНУ Ігор Юхновський. Його також залучили до творення нової Конституції.

«Не обіцяю, а гарантую Києву нову владу» — минулого тижня у столиці зарясніло бігбордами з таким написом. Юрій Луценко, чий портрет проникливо дивиться на киян із цих помаранчевих плакатів, розпочав свою виборчу кампанію. Не парламентську — мерську.

У Греції позавчора відбулися дострокові парламентські вибори. Прем’єр–міністр Костас Караманліс таким чином прагнув зміцнити в парламенті позиції правлячої партії.

Сьогодні — день, коли, відповідно до закону про вибори, вже не можна оприлюднювати цифри соціологічних досліджень щодо популярності партій та блоків. Учора в ЗМІ було вихлюпнуто останню «публічну» порцію передвиборчих рейтингів. У наступні 15 днів соціологи працюватимуть уже не для широких мас, а суто для політиків, надаючи їм закриту інформацію.

«УМ» уже повідомляла про те, що з 4 вересня соціалісти Мороза через власну партійну газету «Товариш» запустили такий собі проект «Сільські вісті від Івана Бокого». Ця газета з мільйонним тиражем мала логотип, ідентичний логотипові справжньої газети «Сільські вісті», до редколегії якої свого часу входив пан Бокий. Очевидно, соціалісти не бажали втрачати такий потужний медіа–ресурс перед достроковими виборами (а газета засудила купальську зраду Мороза), тож удалися до фактичної фальсифікації й запустили газетний «клон». Сам Бокий пояснював вихід фальшивки тим, що нібито самі читачі просили його «бодай на вибори організувати випуск кількох накладів правдивих «Сільських вістей від Івана Бокого».

Так сталося, що запланований на 14 вересня саміт Україна—ЄС у Києві припав на «гарячку» парламентських виборів. Відповідно, й акцент перемовин, у яких узяли участь Президент України Віктор Ющенко, президент Єврокомісії Жозе Баррозу, прем’єр­міністр Португаліїї (вона нині головує в ЄС) Жозе Сократеш, був на виборах 30 вересня. Європейці на підсумковій пресконференції неодноразово повторювали про свою впевненість у тому, що вибори пройдуть прозоро, чесно й демократично. Президент Ющенко, у свою чергу, пообіцяв, що «Україна проведе вибори винятково на базі міжнародних демократичних традицій з відповідністю до положень законодавства». І додав, що потреба в них виникла як «основа врегулювання тієї парламентської та політичної нестабільності, в якій країна перебувала останніми місяцями».

У результаті дострокових парламентських виборів до Верховної Ради можуть пройти п’ять політичних партій та блоків. Такими є результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру ім. Разумкова з 1 по 10 вересня.

Напередодні саміту Україна–ЄС, що відбудеться сьогодні в Києві, Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики Хав’єр Солана заявив у інтерв’ю радіо «Свобода» про намір ЄС поглиблювати стосунки з нашою державою. Нічого нового. Втім з огляду на внутріукраїнські події і тенденції, подібна заява — певною мірою комплімент. «Вибори (парламентські в Україні. — Ред.) необхідні, аби внести ясність у політичну атмосферу, яка не була достатньо прозорою, — дещо пізніше натякнув Солана. — Думаю, післявиборча ситуація буде настільки ж важливою, як і самі вибори. І я дуже сподіваюся, що Конституція в деяких аспектах буде змінена й у ній не буде елементів, щодо яких досі існує непевність у тлумаченнях. Адже саме це великою мірою викликало проблеми, які стали виразними останнім часом».