Близькосхідна війна: природа в грубій формі повертає собі управління
Світ стоїть на межі найбільшої кризи за останні 100 років. Війна затягується. Економіки руйнуються на очах. >>
Крізь стрій почесної варти проходять Президент Ющенко, глава португальського уряду Сократеш та президент Єврокомісії Баррозу. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)
Так сталося, що запланований на 14 вересня саміт Україна—ЄС у Києві припав на «гарячку» парламентських виборів. Відповідно, й акцент перемовин, у яких узяли участь Президент України Віктор Ющенко, президент Єврокомісії Жозе Баррозу, прем’єрміністр Португаліїї (вона нині головує в ЄС) Жозе Сократеш, був на виборах 30 вересня. Європейці на підсумковій пресконференції неодноразово повторювали про свою впевненість у тому, що вибори пройдуть прозоро, чесно й демократично. Президент Ющенко, у свою чергу, пообіцяв, що «Україна проведе вибори винятково на базі міжнародних демократичних традицій з відповідністю до положень законодавства». І додав, що потреба в них виникла як «основа врегулювання тієї парламентської та політичної нестабільності, в якій країна перебувала останніми місяцями».
А «матеріальним» підсумком саміту стали спільна заява, в якій, так би мовити, обережно ЄС визнає та підтримує європейські прагнення України, та спільна доповідь про прогрес у переговорному процесі щодо укладання нової, поглибленої базової угоди. Власне, останній пункт був, за «програмою», головним. «Україна не ставила собі за мету на сьогоднішньому саміті добитися від ЄС чіткої відповіді щодо дати вступу в ЄС, — сказав міністр закордонних справ Арсеній Яценюк. — Треба ставити перед собою реальні цілі».
А реальність така. Нова базова угода, без якої взаємини нашої держави з Євросоюзом не можуть набути необхідної політичної формальності, може бути підписана лише після вступу України до СОТ та після проведення переговорів щодо зони вільної торгівлі. А коли ми вступимо в СОТ — невідомо нікому. Окрім киргизів. Киргизія — єдина держава, яка не підписала двосторонньої угоди з Україною, що відкриває формально можливість почати переговори про входження до Світової організації торгівлі. Учора Арсеній Яценюк уперше дав цьому відверту оцінку: «Ця проблема не носить економічного характеру». Оглядачі відзначають, що Киргизія діє так внаслідок певних консультацій із Москвою, котрій не вигідний вступ України до СОТ раніше, ніж це зробить сама Росія.
Світ стоїть на межі найбільшої кризи за останні 100 років. Війна затягується. Економіки руйнуються на очах. >>
Осінні парламентські вибори — якщо вони таки відбудуться, і ця стаття — лише спроба моделювання ситуації — стануть не черговою ротацією еліт, а тестом на виживання політичної системи після великої травми. >>
Історія з «міндічгейтом», яка останнім часом зійшла нанівець, днями отримала не менш цікаве продовження. >>
Україна передала росії списки тисячі осіб на обмін полоненими і очікує від американських партнерів забезпечення виконання цих домовленостей з рф. >>
Після складання присяги новий прем'єр-міністр Угорщини, лідер партії "Тиса" Петер Мадяр виступив у парламенті зі своєю першою промовою. >>
Війна без маркування — проблема сучасного світу, особливо гостро вона постала після агресії США та Ізраїлю проти Ірану. >>