Літо щодня додає свіжих фарб і смаків. Уже на базарі є огірки з городу, і тепличні не хочеться брати ні за які калачі, херсонські помідори самі лягають у руки, мелітопольська черешня — розкіш, чорниця і порічки — у кожної другої бабуні. А скоро будуть справжні абрикоси і перші домашні яблука. «Смачна» сторінка «УМ» не стомлюється друкувати літні рецепти фруктово–ягідних десертів — це ж так смачно, вишукано і корисно.
Коли б я зустріла цього 22–річного юнака випадково, подумала б, що це один із наступників Кличків. І навіть не помилилася б на всі сто. Бо киянин Артем Ромашов донедавна активно займався спортом, зокрема і боксом. Взагалі, спектр його захоплень вартий поваги — щось на зразок кота Матроскіна з Простоквашино: «А я ще й хрестиком вишивати умію...» Випускник школи–інтернату з поглибленим вивченням художньо–естетичного циклу і петриківський розпис пробував робити, і фітодизайном «балувався». Та основне заняття Артема уже кілька років поспіль — кулінарне мистецтво. Втілюючи свої фантазії та бажання на тарілці, досить юний кухар одного зі столичних ресторанів здобув уже не одну перемогу на змаганнях серед своїх ровесників–юніорів та досвідченіших кухарів. Купу відзнак і нагород кухар–маестро уже цьогоріч привіз із двох міжнародних кулінарних змагань: із гастрономічного фестивалю у Стамбулі та конкурсу «Смак життя», що відбувся на грецькому острові Кріт.
Здебільшого цей овоч асоціюється з ікрою «заморською» з відомого фільму, в якому Іван Васильович змінює професію. Найтрадиційніша наша страва — тушковані кабачки. Насправді ж страв із біло–жовто–зелених величезна кількість — набереться на окрему книгу рецептів. Бо цей нейтральний овоч можна поєднувати практично з усім: м’ясом, рибою, грибами, овочами і крупами.
Завжди є винятки з правил. І стосовно недорогої риби, з якої не можна приготувати страви відмінної якості, теж. Багатовікова народна мудрість, наштовхуючись на ринкові реалії, інколи дає збій. У випадку, якщо ви знаєте, де у вашому місті є оптова рибна база (у Києві одна з таких, наприклад, на Оболоні, біля пивзаводу), та вмієте власноруч і засолити форель чи лосося, і засмажити стейки, й уху зварити. Якщо руки до приготування з тушки великої рибини ще не доходили, дослухайтеся до порад нашої читачки, кулінарки–домогосподарки Світлани Блажнової. І тоді ви зможете за помірну ціну приготувати вишукані рибні делікатеси.
Вічна проблема жінок, та й не тільки, — як би скинути пару–трійку кілограмів — особливо нагальна в пляжно–купальний період. Адже так хочеться похизуватися на пляжі точеною фігуркою, стрункими ніжками та тонкою талією. І літо цьому неабияк сприяє, в цю пору можна без напруги сісти на зелену дієту, тобто її й дієтою назвати важко — просто їжте собі салатики зі свіжих овочів і отримуйте насолоду, а заодно й користь.
Так чекаєш того літа, так виглядаєш, а прийде — і на тобі: спека, спрага... Кожен рятується тоді як може — чи стоїть у довгих чергах до діжки з квасом, чи потягує прохолодне пиво, чи просто купує пляшку газованого напою, для дітей — переважно солодкого. І мало хто в ці моменти задумується, що напої, які містять соду й кофеїн (ми не будемо називати їх, щоб нас не звинуватили в антирекламі), виводять кальцій з організму, солодкі газовані напої додають нам зайвих калорій у вигляді цукру, а крім того, ще й купу шкідливих препаратів у вигляді фарбників, підсилювачів смаку, консервантів, кислот тощо. Такий улюблений з дитинства квас, який ми купували й несли додому в бідончику чи глиняному дзбанку, щоб ним посмакувала вся сім’я, дедалі частіше виготовляють із різних концентратів, а не старим дідівським способом. То як же зробити так, щоб і спрагу втамувати, і близьких своїх та себе від різної «хімії» вберегти? Як кажуть: «Спасіння потопельників — справа рук самих потопельників», тобто будемо рятуватися від спеки своїми силами й підручними засобами.
«Смачне життя» уже наводило цікаві рибні страви. Сьогодні розшири її інтернаціональними рецептами. Виявляється, навіть банальна юшка може бути вишуканою і навіть екзотичною стравою, а якими оригінальними бувають закуски з риби! Тож до справи, тобто до риби.
Субпродукти — так у магазинах називають тельбухи або ж потрух: серце, шлунок, печінка, легені. Це — м’ясо, звичайно ж, але з більш цікавим і нетрадиційним смаком. А скільки чудових страв можна приготувати з тельбухів, знає кожна національна кухня.
Лише печінку спеціально відгодованих качок та гусей називають фуа–гра. Цей делікатес — відомий ще у четвертому тисячолітті до нашої ери стародавнім єгиптянам — виробляють у багатьох країнах, але головним постачальником і водночас споживачем цього делікатесу є Франція.
Пам’ятаєте дитячу казку про майстровитого принца, який зумів зробити чарівний горщик, який показував страви на кухнях усіх господинь у королівстві? Як не прикро, насправді такого умільця не існує, а отже — й всевидящого кулінарного пристрою. Але «Смачне життя» вирішило періодично підглядати за майстерністю звичайних господинь нашого читацького царства.
