«Держава повністю виконала свої зобов’язання перед сім’ями загиблих у Суходольську і Макіївці. Необхідні кошти перераховані», — вчорашнє засідання уряду Прем’єр–міністр Микола Азаров почав із трагедій на донецьких копальнях, щоправда, без хвилини мовчання за загиблими. Азаров не відмовився від своїх попередніх оцінок події і назвав катастрофи «рукотворними»: «Коли трагедія викликана стихією, залишається зціпити зуби і молитися. Але у нас раз за разом до стихії додається безвідповідальність, нехтування безпекою, технічна безграмотність».

Кілька днів тому довелося, як і тисячам інших нещасливчиків, їхати в неурочний час із правого берега столиці на лівий. Тобто перетинати стратегічну для всього колісного автотранспорту ріку Дніпро. Південний і міст Патона традиційно «стояли», а між ними дівочою незайманістю сяяв нововідкритий і оспіваний у ЗМІ Дарницький мостовий перехід. Той самий, який «міст Кірпи», той самий, на якому під бліки фотоспалахів тричі (!!!) перерізав символічну червону стрічку український Прем’єр Микола Азаров, благословляючи транспорт у путь. Нога сама втиснула глибоко донизу педаль акселератора (для ДАІ: швидкість транспортного засобу в цей момент становила рівно 60 км/год), спрямовуючи машину на рятівну транспортну споруду. Але що це?!! Просто перед носом, мов айсберг перед «Титаніком», в’їзд на міст перегородив бетонний відбійник із намальованими на ньому червоними смужками.

У великому залі засідань уряду завершився ремонт. Щоправда, з усього різноманіття дизайнерських новацій, які можна було втілити у проекті ще радянської доби, зупинилися на новій ліпнині. Втім ще два приміщення для нарад урядовців закриті, а вже вони, як твердять злі язики, після ремонту постануть у всій своїй строгій, але неймовірній красі.

Кожен ґазда знає, що у понеділок ходити на ринок — дуже невдячне заняття. Більшість торговиськ або зачинені на санітарний день, або просто не працюють. Проте одна річ, коли мужчина просто так іде купувати капусту в практично вихідний день, й зовсім інша — коли цю капусту він намагається придбати як Прем’єр­міністр — з державною метою. Про любов Миколи Азарова до цього корисного овоча знають ще з його минулої урядової каденції. Ба, навіть більше, невинну, на перший погляд, репліку високого урядовця — про подешевшання білокачанної на тлі всезагальної дорожнечі та натяк на свою скромну роль у цьому процесі — йому згадували й згадували. Особливо активно нинішньої весни, коли овоч почав стрімко дорожчати, його вартість дійшла до 20 гривень за кілограм. Тоді неуважна господиня, яка у супермаркеті не подивилася на цінник, а просто навантажила у візок завжди дешевий продукт і на касі ледь не втратила свідомість від цифр на чеку, довго і пристрасно згадувала особисто Миколу Яновича.

МВФ, схоже, не планує найближчим часом надавати нашій державі черговий транш кредиту «стенд–бай». Коса із Вашингтона (у вигляді вимог підвищити вартість газу для населення) міцно найшла на камінь передвиборчого плану Партії регіонів (у вигляді української влади). Ситуація неприємна, але не критична: 2011 рік для вітчизняної економіки — це все ж таки не 2008–й. І вчора Прем’єр–міністр Микола Азаров, якого невідкладні державні справи спонукали достроково завершити відпустку, дав «нашу відповідь Чемберлену»: мовляв, а нам ваші кредити і задарма не потрібні!

Влада таки взялася проводити медичну реформу. Пілотний проект стартував нещодавно у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві. «Передбачається розмежувати рівні надання медичної допомоги пацієнту на первинний, вторинний (спеціалізований), третинний (високоспеціалізований), а також екстрену та паліативну медичну допомогу», — пояснив нововведення міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко. За словами чиновника, сьогодні меддопомога вже нікого не задовольняє: ні споживачів послуг, ні працівників галузі. Проте головний наголос міністерство робитиме на розвитку первинного рівня меддопомоги. «Лікарів, які надаватимуть первинну допомогу, сконцентрують у спеціальних центрах, де працюватиме кілька спеціалістів, лабораторії, рентген–кабінети. Але найголовніше — вони стають юридичними особами», — сказав міністр.

Україна несподівано отримала чудовий аргумент у своїх традиційних «газових» дискусіях iз Російською Федерацією. Наші активи трохи подорожчали, крім того Україна отримала де–факто невелику підтримку з іншого боку газогону — Європи. Тобто розмови про участь Заходу в модернізації нашої «труби» почали набувати реальних обрисів. Так, учора Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейський інвестиційний банк підписали документи на виділення кредиту задля модернізації української ГТС.

Незважаючи на дощ за вікном, український хлібороб активно збирає врожай–2011 — щоправда, не наповнюючи вже міфічну державну комору, а утверджуючи експортний потенціал рідної Вітчизни. У радісний процес залучено вже 18 областей держави, щоправда, як пояснив журналістам перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Михайло Безуглий, негода внесла–таки свої корективи. «Оскільки нині практично одночасно жнивують південь і центр України, важко перекидати техніку — 5 700 одиниць — з одних ділянок поля на інші», — сказав чиновник. Втім, здаватися влада традиційно не планує і навіть констатує: сьогодні швидкість збирання становить 500 тисяч гектарів на добу, а у найближчі дні досягне 600 тисяч. Врожайність становить 28,4 центнера з гектара, що на 15% більше, ніж торік. Перший мільйон зерна намолочено у Криму, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях.

Минуло вже добрих півроку, як Прем’єр–міністр Микола Азаров виявив, що деякі державні структури цілком безпідставно і практично незаконно надають платні послуги. І поставив завдання — закрити цю годівничку! Через кілька місяців він зi здивуванням виявив, що підлеглі нахабно проігнорували це доручення, — і знову повелів навести лад. Днями ж тема отримала цікаве продовження: поки Микола Янович у відпустці поправляє здоров’я, проблемою адмінплатежів зацікавився його перший заступник Андрій Клюєв. Який із не меншим здивуванням з’ясував, що гроші за ці послуги, виявляється, не доходять до державної казни!

В Україні остаточно «померли» валютні кредити для населення. За відповідний законопроект Верховна Рада напрочуд дружно проголосувала наприкінці минулого тижня, у свій останній робочий день перед канікулами. Відтепер усі позички на споживчі потреби банк і клієнт на території України оформлятимуть лише у національній валюті. Така практика, втім, давно й успішно діє у всьому більш–менш цивілізованому світі, де доларизація економіки не сягнула українських масштабів. Тож експерти назагал підтримують ініціативу НБУ, нарешті оформлену як рішення влади.