Про те, що співдружність європейських держав не завжди чує, про що волає до неї Україна, було зрозуміло вже багато років тому. І справа тут навіть не в енергійних червонозоряних «глушилках», мережа яких, мов годинниковий механізм, злагоджено працює на європейських теренах упродовж кількох століть.
«Єврейська спільнота і передовсім її сіоністське крило зустріла Євромайдан з явним ентузіазмом», — пише кореспондент шовіністичного інформаційного агентства «Росінфонет» Семен Меламедов. Однак, зазначає автор, радіти рано. Адже «бандерівці перейшли від слів до діла».
«Прийшов час позбавитися від старих міфів радянської пропаганди про українських націоналістів і Україну в цілому, — пише директор архіву Лос–Анджелеського музею Голокосту доктор Володимир Меламед. — Як і євреї, українці хочуть жити у власній країні, де зможуть вільно говорити українською мовою, зробити європейський вибір і, врешті, більше не бути під п’ятою у Росії».
«Коли порівняємо відомості про допити Тараса Шевченка з ходом допитів шістдесятників та нинішніх політв’язнів — проглядається та ж школа», — каже відомий громадський діяч, філософ і публіцист, головний редактор часопису «Наша Віра» Євген Сверстюк.
Разючі зміни в українських церквах під дією Майдану помічають священики і віряни. Церкви нарешті замислилися над новими для них питаннями, що вже давно визріли в українському суспільстві. Чи влада — від Бога? Чи варто християнинові протестувати?
18 січня минає 360 років iз часу Переяславської ради. Цю подію оцінюють по–різному українцi і росіяни. Доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Ярослав Федорук, який багато років досліджує історію українсько–російських відносин, переконаний: щоб дати наукову оцінку Переяславській раді та її наслідкам, слід подивитися на неї в широкому сенсі тогочасних міжнародних відносин.
«Люстрація» — це слово багато кого лякає. І не лише тих, хто підпадає під неї, а й тих, хто майже нічого не знає про цей суспільно–державницький чин. «Усі ми користуємося Googl. Аби там щось знайти, ми використовуємо ключове слово.
Лист на бланку Мінкультури до предстоятеля УГКЦ Святослава (Шевчука) датовано 13 січня цього року. Там ідеться, що представники церкви здійснюють релігійну діяльність «в порушення вимог законодавства України». І це, мовляв, негативно впливає на правосвідомість вірян.
«Покликання Пласту — підготувати якомога більше людей з активною життєвою позицією», — каже історик і політолог, громадський діяч, голова Пласту в Україні Ярослав Юрчишин. Він зазначає, що власне Пласту на Майдані немає, бо це дитячо–юнацька організація, але є багато вихованців цієї організації. Причому важко назвати якусь ділянку Майдану чи то в столиці, чи в областях, до якої вони не були б залучені.
«Моє життя і фах нерозривно поєднані», — каже етнолог, член–кореспондент Національної академії наук України Всеволод Наулко, якому сьогодні виповнюється 80 років. Упродовж кількох десятиліть від об’їздив з етнографічними експедиціями всю Україну, працював в архівах і фондосховищах багатьох держав, виступав на міжнародних наукових симпозіумах у Європі, Азії, Америці.
