У Верховній Раді мертвий сезон. Депутати відпочиватимуть від пленарних засідань три тижні — до 14 травня. Однак це не офіційні канікули. Веб–сайт ВР повідомляє, що за календарним планом роботи парламентаріїв нинішній тиждень — «робота в комітетах». Утім насправді з 29 комітетів в засіданнях задіяні лише три: з питань науки і освіти; у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів; з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Тобто насправді «травневі» свята для депутатів почалися на десять днів раніше, ніж для решти громадян, і триватимуть довше. І це — в період, коли потрібно ухвалювати важливі рішення для виконання вимог ЄС щодо асоціації.

Не зробив діло — теж гуляй сміло. Святкова відпустка Верховної Ради почалася з вечора минулої п’ятниці й триватиме до 14 травня. А в останній день перед відгулами парламент не зміг висловити недовіру Кабміну і відправити його у відставку, як того хотіла опозиція. За відповідний проект постанови проголосували 190 депутатів (за необхідних 226).

Верховна Рада була близька до того, щоб скасувати пенсійну реформу й повернути колишній вік виходу на пенсію для жінок, але зупинилася за кілька кроків від цього. Вчора в парламенті розглядали в першому читанні три законопроекти, які пропонували зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проекту поза­фракційного Сергія Міщенка забракло трьох голосів, БЮТівки Людмили Денисової (екс–міністра соціальної політики в уряді Тимошенко) — п’яти, колишнього Голови ВР Володимира Литвина — дев’ятнадцяти.

«Казус Власенка» не повторився. Окружний адміністративний суд Києва відмовив у задоволенні позову громадянина Сергія Горбатова, який просив зобов’язати Центральну виборчу комісію скасувати рішення про реєстрацію Юрія Одарченка депутатом Верховної Ради VI скликання нібито на підставі сумісництва. На вчорашньому засіданні ОАСК, яке у фракції «Батьківщина» охрестили «судовою атакою», головуюча суддя Любов Маруліна оголосила про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Після тривалого періоду блокувань Верховна Рада хоча й запрацювала, але вкотре показала свою недієвість. Прикриваючись зверненням до Конституційного Суду, Партія регіонів учора знову провалила голосування за постанову про признання позачергових виборів у Києві. За проект Володимира Яворівського, який передбачав вибори 16 червня, проголосували лише 200 нардепів замість потрібних 226. Позитивному вирішенню задавненої проблеми не допомогла навіть поступка комуністів, котрі дали за Київ 20 голосів із 32.
Від «Батьківщини» проголосували 93 депутати, від «УДАРу» — 39, від ВО «Свобода» — 34 плюс 14 позафракційних. Опозиція недодала сім голосів, але вони не врятували б ситуацію. Адже Партія регіонів не віддала «за» жодного голосу.
«Регіонали», як можуть, тягнуть із рішенням, яке може нарешті дати столиці повноцінну владу. Вчора вони півдня виносили на голосування другорядні законопроекти, але і їх здебільшого не ухвалювали.
«Усі сьогоднішні голосування красномовно свідчать: маємо класичний уряд меншості у складі ПР та КПУ. Закони уряду у сесійній залі набирають максимум 190—195 голосів. Влада «сильна як ніколи», — написав у своєму «Фейсбуці» нардеп від «Свободи» Юрій Сиротюк. Крім іншого, ВР не внесла до порядку денного сесії законопроекти, якими пропонувалося внести зміни до Податкового та Митного кодексів.
Зате свисту й криків вистачало. Під час обговорення, коли слово надавалося націоналістам, «регіонали», перекрикуючи виступ, скандували: «Фашисти!» Натомість «свободівці» глушили російськомовних супротивників вигуками: «Українська!» й грюкали руками по столах.
«За цією юридичною казуїстикою, за всіма абсолютно вигаданими нюансами «регіонали» прикривають своє політичне небажання виконати право киян обирати собі владу. Їхні так звані аргументи постійно змінюються: спочатку «регіонали» казали, що не можна призначати чергові вибори, тепер вони заявляють, що не можна призначати позачергові вибори», — обурювався під час виступу «свободівець» Андрій Іллєнко, коментуючи головне голосування дня.
В опозиції є інформація, ніби в Конституційному Суді вже готова ухвала, за якою вибори в Києві можна буде призначити на серпень, період відпусток, і то — вибори тільки міського голови, без Київради. Про таку інсайдерську інформацію з КС, оголошену на фракції «Батьківщина», повідомив депутат Володимир Ар’єв. «Суд готовий підтвердити народне звання «проституційного», — заявляє київський мажоритарник.
Про те, що вибори столичного мера і Київської міськради можуть бути розведені в часі, попереджає і позафракційний Сергій Міщенко. За його даними, міський голова може бути обраний, але без команди. Тобто Партія регіонів дасть обрати мера–«англійську королеву», яка відкриває–закриває сесію й зачитує рішення. Хоча це суперечить ідеї місцевого самоврядування. БЮТівець Микола Томенко назвав такий компроміс «кісткою» для опозиції та міжнародної спільноти. Тим більше, з огляду на вибори в розпал сезону відпусток.
Віталій Кличко переконаний, що сенсу сподіватися на справедливе рішення КС немає. «Це рішення передбачуване. Ми знаємо, які в нас суди, і знаємо, що рішення ухвалюють по дзвінку «згори», — зауважив лідер фракції «УДАР» у перерві між засіданнями. — Партії регіонів вибори не потрібні, тому ми будемо звертатися до киян, аби вони висловили своє ставлення до таких дій. Я маю на увазі акції протесту».
Опозиція обіцяє й надалі виносити проекти постанов щодо виборів у столиці. На вечірній нараді «Батьківщина», «УДАР» і «Свобода» узгоджували стратегію подальших дій. За словами Арсенія Яценюка, до кінця тижня вони мають визначитися з єдиним кандидатом у мери.

ДИПКОРПУС
Депутат Павло Балога — молодший брат позафракційного Віктора Балоги — вийшов із фракції Партії регіонів. Відповідну заяву вчора оголосив спікер Рибак.
Балога обраний до ВР у 71–му мажоритарному окрузі й до фракції ПР увійшов не одразу. Пізніше він написав заяву про вихід із фракції «Регіонів», однак її довго не оголошували.
Ще в лютому Голова ВР направив до Конституційного Суду подання щодо відповідності Основному закону рішення Вищого адмінсуду про позбавлення Павла Балоги мандата (на підставі порушень під час виборів)

Автомобіліст із 20–річним стажем Олександр Бригинець переконаний, що в столиці настав час активного користування велосипедами. Тож із приходом перших теплих деньків народний депутат від ВО «Батьківщина» пересів на велосипед і так приїхав на роботу. Але зіткнувся з новою перешкодою — відсутністю облаштованої парковки для велосипедів біля парламенту.

Влада прагне витіснити з парламенту ще одного дієвого опозиціонера, і діє навіть нахабніше, ніж у випадку з Сергієм Власенком. Цього разу під приціл Феміди потрапив мандат голови київського осередку «Батьківщини» Юрія Одарченка. Завтра Київський окружний адміністративний суд розглядатиме позов мешканця Донецька, такого собі Сергія Горбатого, який звинувачує Одарченка в тому, що у 2012 році на момент реєстрації народним депутатом він, порушуючи закон, мав бізнес, був членом правління донецької фірми ВАТ «Донецьк–Аква», — отже, сумісником. Як доказ до позовної заяви додали протокол загальних зборів товариства, де зафіксовано введення БЮТівця до складу правління. Тож позивач вимагає зобов’язати Центрвиборчком скасувати реєстрацію, позбавити депутатських повноважень, вилучити посвідчення депутата і зареєструвати наступного за списком фракції нардепа. А ним може стати голова миколаївської організації «Фронту змін» Вадим Меріков.

Минув місяць, як опозиційні партії оголосили початок загальнонаціональної акції «Вставай, Україно!». Марші протесту пройшли в дев’яти областях та Києві й були прийняті схвально, що й не дивно з огляду на їх проведення в базових регіонах опозиції. Про перший вияв активного спротиву акції стало відомо вчора. Місцева влада Харкова вирішила через суд обмежити виступ «Вставай, Україно!», запланований на сьогодні. Намір заборонити ходу центральними вулицями міста у мера Геннадія Кернеса аргументували можливим «транспортним колапсом».

31 березня виповнилося 140 років iз дня народження духовного батька українського націоналізму Миколи Міхновського. До цього часу єдиний у світі пам’ятник Міхновському стояв над його могилою у Києві, на Байковому цвинтарі. Минулого тижня у рідному селі видатного українця — Турівка на Київщині — зусиллями патріотичних об’єднань і політичних сил встановили другий пам’ятник Миколі Міхновському (автор — київський скульптор Дмитро Чуб). Погруддя освятив священик УПЦ КП отець Олег.

Звертаючись до всіх досягнень Миколи Міхновського, може здатися, що він жив вічно, але доля відвела йому лише 51 рік. Політичний і громадський діяч, правник, публіцист, основоположник, ідеолог і лідер самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст., автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна», співзасновник першої політичної партії у Наддніпрянській Україні — Революційної української партії, лідер Української народної партії, співорганізатор Української демократичної хліборобської партії, член Братства самостійників — це все про нього, Міхновського. Сила й енергетика цієї людини йшли від поезії Кобзаря, — в студентські роки майбутній правник долучився до «Братства тарасівців», розробив «Кредо молодого українця».

Перша парламентська «тушка» Андрій Табалов заявив про готовність повернутися в рідні пенати «Батьківщини», але за умови, що Арсеній Яценюк залишить посаду глави цієї фракції. Приводом для цього 30–річний нардеп назвав загострення президентських амбіцій пана Арсенія, початок передвиборчої кампанії, замаскованої під акцію «Вставай, Україно», відсутність конструктиву, нездатність досягати компромісу, що призвело до «виїзного» засідання парламенту та програш у боротьбі за київські вибори через низьку явку саме депутатів з «Батьківщини».