Два роки українська громадськість тримала оборону права на проведення мирних акцій протесту. Незважаючи на те, що найавторитетніший юридичний орган Європи — Венеціанська комісія — визнала законопроект №2450 «Про мирні зібрання» таким, що не відповідає не тільки загальноєвропейським нормам про права людини, а й прямо суперечить Конституції України, влада напередодні виборів вирішила по–своєму. Тож сьогодні у Верховній Раді закон, підготовлений ще урядом Тимошенко і залюбки підхоплений режимом Януковича, заплановано до розгляду і, можливо, прийняття. Воно й зрозуміло: на жовтневих виборах результати реального волевиявлення громадян і підсумкові дані контрольо­ваної владою ЦВК можуть суттєво відрізнятися. Тож Партія регіонів намагається убезпечити себе від можливих масових протестів.

Громадянська мережа «Опора» створила інтерактивну мапу спостереження за виборами, з якої можна отримати інформацію щодо розташування всіх виборчих дільниць, меж і центрів 225 округів, ознайомитися зі складом комісій окружного та дільничного рівнів. А також побачити все розмаїття порушень виборчого права, зафіксованих громадськими експертами.

Учора «Опора», яка на цих виборах, схоже, виконує місію «Пори–2004», звітувала про свої висновки за перший місяць, що минув від офіційного початку виборчої кампанії.

Конгрес українських націоналістів — партія ідеологічна. В нинішній Україні це досить рідкісне явище. Значно поширенішим є творення партій під конкретних лідерів. КУН постав в Україні на початку 1990–х років, продовживши політичну традицію Організації українських націоналістів–бандерівців. Його першою лідеркою була легендарна Слава Стецько, вдова Ярослава Стецька, який проголосив Українську Державу 1941 року, був визначним політиком не лише української діаспори, а й усього антибільшовицького середовища. Цю лінію КУН витримує й зараз, зі Степаном Брацюнем на чолі.

Досі представники Конгресу двічі проходили в парламент у складі блоку «Наша Україна», а перед тим — мали понад 10 мажоритарників, які утворили депутатську групу «30 червня». Про входження КУНу в Союз патріотичних сил «Наша Україна», про перспективи націоналістів узагалі, їхню співпрацю з рештою опозиції «УМ» розпитала пана Брацюня.

Минув місяць від офіційного старту виборчої кампанії. Основними подіями за цей час стали реєстрація кандидатів та початок роботи окружних виборчкомів. Комітет виборців України провів моніторингове спостереження за виборами по всій країні і вчора на прес–конференції видав найцікавіші висновки.

Один із фронтів виборчої кампанії–2012 проліг між кримськими татарами й комуністами. Нагадаємо, нещодавно, під час прес–конференції в Харкові, лідер КПУ Петро Симоненко просторікував про необхідність змінити гімн і герб України шляхом референдуму. Бо, мовляв, держава не може існувати під символом, «з яким зустрічали Гітлера під час війни і під яким вбивали безневинних людей». Раніше перший секретар Компартії заявляв, що «кримські татари в один день стали на бік Гітлера», і якби їх вчасно не депортували з території Криму за наказом Сталіна, «цей злочин [татар] обов’язково призвів би до громадянської війни».

«Опозиція йде на вибори двома колонами — це ВО «Батьківщина» і «Свобода». Такі гучні заяви робили лідери цих політичних сил нещодавно, підписуючи угоду про співпрацю та взаємне непоборювання. Крім того, у виборчому бюлетені будуть й інші носії державницької ідеології. Однак зі слів деяких спікерів БЮТ ви­пливає: аби ми, або... навіть не «ніхто», а Партія регіонів!

Головною соціально–економічною зміною у житті українців за роки незалежності стало те, що в країні суттєво зріс рівень бідності. Середня українська сім’я понад 50% бюджету витрачає на харчування. В країні з’явилося нове явище — бідність працюючих.

За кого й чому збираються голосувати виборці 28 жовтня? Чи стійкі вони у своїх переконаннях? Фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова вчора оприлюднили результати опитування, проведеного з 10 по 15 серпня.

Костянтин Філімоненко, доцент кафедри електромеханіки Східноукраїнського національного університету, після трьох тижнів роботи в Луганському обласному штабі партії «УДАР Віталія Кличка» вирішив піти звідти, про що повідомив «УМ».

Зміна політичної прописки «самооборонівських» та «білосердешних» нардепів задля прохідного місця в списку вигідної партії або виграшного округу не заважає запроданцям сподіватися на успадкування «помаранчевого електорату». З 72 народних депутатів, які в 2007 році пройшли в парламент за списками «НУНС», офіційно залишилося 65, зі 156 нардепів від БЮТ — 102.