Заручники пiтьми

Аварія сталася в ніч iз 17 на 18 жовтня на шахті імені Дзержинського Державного підприємства «Дзержинськ­вугілля». У результаті зникнення напруги у вугільних лавах були знеструмлені всі необхідні для безаварійної роботи та життєдіяльності агрегати, зокрема зупинився вентилятор головного провітрювання. На аварійній ділянці в цей час перебувало 146 шахтарів. «Підняти їх немає можливості, адже клітку, якою гірники піднімаються на–гора, також знеструмлено», — так учора пополудні прокоментував для «УМ» ситуацію головний технічний інспектор праці Укрвуглепрофспілки при Дзержинському теркомі Віктор Челюбеєв. Він зазначив, що наразі гірникам нічого не загрожує: їх оперативно вивели у безпечне місце — на свіжий струмінь біля стовбура шахти, де повiтря вистачає для всiх.

«Якщо є метан — іскра знайдеться»

«Якщо є метан — іскра знайдеться»

Близько сотні працівників «Донецькшахтометробуду» у вівторок вийшли на площу біля Донецької облдержадміністрації з акцією протесту. Вони тримали у руках гасла: «6 місяців працюємо безкоштовно», «Третій рік чекаємо рішення Кабміну», «Донецьке метро: закрити не можна будувати» і вимагали погасити борги iз зарплатні, поновити фінансування будівельних робіт Донецького метрополітену або виділити необхідні кошти для підтримки вже існуючих потужностей. «Останній пункт вимоги більше необхідний місту, аніж метробудівцям, адже навіть мінімальне фінансування дозволить уникнути техногенних аварій у Донецьку, — у розпачі розповідає лідер первинної профспілкової організаціїї ТОВ «Донецькшахтометробуд» Василь Антошеня. — Хоча основним замовником підземки є Мінінфраструктури України, із державного бюджету ми не отримали жодної копійки. Попередній борг було оплачено з бюджету міста, хоча ми неодноразово зверталися до Президента, Прем’єр–міністра, Мінінфраструктури, в інші відомства, але результат — нульовий».

Чи «почув кожного» Президент?

Чи «почув кожного» Президент?

«Краще померти від голодування під стінами Верховної Ради з гордо піднятою головою, аніж голодною смертю тихо у своїх домівках», — з таким гаслом вийшли минулої п’ятниці на акцію протесту близько півтисячі донеччан. На центральну площу шахтарської столиці учасників бойових дій у гарячих точках, ліквідаторів та інвалідів аварії на Чорнобильській АЕС, дітей війни та ветеранів–шахтарів, людей із різними політичними поглядами вивело цілковите несприйняття законопроекту № 9127 та «Виписки» з протоколу № 63 засідання Кабінету Міністрів України від 05.09.2011року, згідно з якими найвразливіші верстви населення позбудуться соціальних пільг.

Мистецтво боротьби з мистецтвом

Мистецтво боротьби з мистецтвом

Історія боротьби за один із провідних дитячих музично–педагогічних закладів 6–мільйонної Донеччини триває вже чотири роки. Проте лише тепер «рідні дони» так стиснули мистецтво у своїх обіймах, що ось–ось задушать. Щоб розібратися у ситуації, що виникла навколо ліквідації Маріупольської спеціалізованої музичної школи, кореспондент «УМ» виїхав на місце події. У самому серці Маріуполя, у сквері біля Маріупольської міської ради, розбите наметове містечко. Тут уже майже місяць педагоги місцевої музичної школи для обдарованих дітей відстоюють конституційні права: своє — на трудову діяльність, дітей — на якісну музичну освіту. Як уже повідомляла «УМ», в акції протесту постійно беруть участь понад 30 викладачів школи, кілька з них голодують. Щодня о 4–й годині біля наметового містечка страйкарі влаштовують мітинг, куди приходить близько сотні небайдужих до долі дітей та міста городян. Проте ще жодного разу на заходах не було представника місцевої влади.

Музиці — труба, духовності — байдужість

Музиці — труба, духовності — байдужість

У сквері біля Маріупольської міської ради третій тиждень як розмістилося наметове містечко. Біля нього — тимчасовий храм. Релігійну громаду та людей високого мистецтва поєднали бажання чесно виконувати свої громадянські й людські обов’язки і небажання місцевих чиновників допомогти їм у цьому. Люди просять від влади не допомоги, а хоча б не заважати...

Вуглевипробування

Вуглевипробування

На шахтi «Суходольська–Схiдна», що в Суходольську на Луганщинi, у п’ятницю о другiй ночi на глибинi 915 метрiв вибухнув метан. У цей час на аварiйнiй дiлянцi лави перебувало 28 гiрникiв. Спочатку рятувальникам удалося пiдняти на поверхню лише 11 гiрникiв, iз них дев’ятеро — без ознак життя. Через кiлька годин рятувальники повiдомили вже про 17 жертв вибуху, а доля ще 11 шахтарiв залишалася невiдомою. За словами одного з рятувальникiв, вибух був такої величезної сили, що деяких людей доводилося збирати буквально по частинах.

Аварiйну шахту відразу оточила мiлiцiя, яка не пiдпускала журналiстiв до родичiв, що прийшли довiдатися про долю рiдних. «Чорний список» оприлюднили лише пiд вечiр. У ньому фiгурувало 28 прiзвищ, а хто загинув i хто лишився в живих, також було невiдомо. Дивом урятувалося лише двоє гiрникiв — 27–рiчний Гуменюк i 39–рiчний Басистий. Їх доправили до Луганської обласної клiнiчної лiкарнi. «Стан обох гiрникiв важкий, в одного — черепно–мозкова травма i отруєння, в iншого — травма живота i розрив нирок», — повiдомив начальник обласного управлiння охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації Павло Малиш.

У недiлю поховали 17 iз 26 жертв, наймолодшому з них було лише 19 рокiв. Панахиду за жертвами аварiї, на якiй був присутнiй Прем’єр–мiнiстр України Микола Азаров, вiдправили у Свято–Володимирському соборi. Перед цим Азаров провiв нараду з урядовою комiсiєю, яка дослiджує причини аварiї. За попереднiми даними, у лавi вибухнула повiтряно–метанова сумiш. До розслiдування НП пiдключилася облпрокуратура, порушено карну справу. Деяку яснiсть iз приводу аварiї внiс Президент України Вiктор Янукович, який також прибув на мiсце подiї. «Розглядають двi версiї трагедiї: збiй роботи електрообладнання i вибух унаслiдок проведення напередоднi буровибухових робiт», — заявив Президент.

«Мрії» здійснюються

Відкриття нової смуги на донецькому летовищі, яке, як відомо, посилено готують до прийому гостей Євро–2012, почалося з шокової терапії для городян. Організатори святкового заходу вирішили потішити мешканців шахтарської столиці і як подарунок продемонстрували їм найбільший у світі транспортний літак Ан–225 «Мрія». 84–метровий «залізний птах» (iз розмахом крил 88,4 метра) на невеликій висоті (приблизно 400 метрів) пролетів над містом, зробивши кілька кіл над центром Донецька, чим неабияк налякав його мешканців. «Почувши гудіння літака–велета, подумав, що почалася війна, — поділився з «УМ» свідок польоту «Мрії» Іван Британ. — Він летів iз боку Гладківки на зовсім невеликій висоті, i склалося враження, що ось–ось впаде у річку Кальміус. Однак, зробивши крен, розвернувся і, набравши висоту, полетів у бік летовища. Враження незабутні — земля двигтіла. Пізніше з новин дізнався, що це був для нас сюрприз».

Документи — у вогонь, кінці — у воду?

Cпівробітники Служби безпеки в Донецькій області за вказівкою «згори» вже місяць проводять активну роботу зі знищення архівних документів, які свідчать про репресії українців на Донбасі у 30–х роках минулого століття. Про це, посилаючись на достовірні джерела в Донецькому управлінні СБУ, «УМ» розповів відомий історик, дослідник національно–визвольного руху на Донбасі Олександр Добровольський.

Москва біля наших ніг

Москва біля наших ніг

На подвір’ї Донецької міської ради вже кілька років бовваніє знакова для кожного росіянина копія «Цар–гармати», яка ніколи не стріляла. А на задньому дворі, на вході до улюбленого місця відпочинку городян — Парку кованих фігур, стоїть кількаметрова копія Ейфелевої вежі, нещодавно подарована Донецьку дніпропетровськими ковалями. Невдовзі до «паризької красуні» мають «присусідити» ще й «московського красеня». Відомий коваль із Білокам’яної Ігор Чижов зі своїми колегами мають намір подарувати столиці шахтарського краю копію собору Василя Блаженного. Про це повідомив один з авторів та творчих натхненників Парку кованих фігур, голова гільдії ковалів Донбасу Віктор Бурдук. «Копію собору російські колеги вже кують. Або до Дня міста (остання неділя серпня. — Авт.), або на фестиваль ковалів, який традиційно проводиться у Донецьку, композицію буде встановлено», — повідомив головний коваль Донеччини.

Навчання оскарженню не підлягає

22 липня ввійде в історію Донецька як перемога світла над тьмою. На відкритому судовому засіданні Донецький апеляційний адміністративний суд (головуюча — Білак С.В.) задовольнив скаргу Ірини Круглової до Донецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення міськради від 15.04.2011 року про ліквідацію загальноосвітньої школи № 111. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, йдеться в ухвалі суду.