Нарешті Україна буде не лише такою державою, з якої тікають, а й тiєю, до котрої просяться. Остання хвиля еміграції, що почалася при Януковичі і «вимила» з України чимало політдіячів (більшість iз них, щоправда, вже повернулася додому), лишилася позаду. Неприємний осад від неї остаточно нівелює факт звернення по політпритулок до теперішньої української влади.

Петро Порошенко відповів на численні закиди з приводу того, чому Президент не оголошує воєнний стан. Свою позицію глава держави розтлумачив на зустрічі з керівниками парламентських фракцій і груп. «Закликаючи владу до ухвалення рішення про введення воєнного стану, народні депутати мають усвідомлювати наслідки такого рішення.

Приємно, коли Президент країни легко й швидко підписує прийняті Радою закони. Особливо якщо ці закони — довгоочікувані й, говорячи без перебільшення, історичні. Позавчора парламент ухвалив зміни до регламенту ВР, які дозволяють розпустити фракцію КПУ.

Найпершим питанням, за яке проголосувала Верховна Рада, зібравшись на своє вчорашнє засідання, була часткова мобілізація. Депутати підтримали відповідний указ Президента Петра Порошенка, віддавши за нього 232 голоси.

Те, що після збиття сепаратистами «Боїнга» світова преса вийшла із заголовками, які називали вбивцею 300 людей безпосередньо Путіна, є, звісно, добрим сигналом. Половинчаста у своїх кроках, санкціях та оцінках Європа, здавалося б, починає розуміти, «ху із Пу».

Робота Київради потрапляє у поле зору медійників та громади не в першу і навіть не в другу чергу. Воно й зрозуміло — країна потерпає від війни. А тим часом iз традиційних «ста днів» новообраного мера Віталія Кличка минули вже дві третини терміну. Що ж було зроблено за без малого 60 днів? У місті — нічого суттєвого.

«Сиджу під арештом із двома громадянами Грузії. Біля входу — капітан iз дубинкою. Тут є телевізор, дивани і туалет. Мене не впустили на територію Білорусі. Причини не зрозумілі. Ніколи нічого поганого не робив і не говорив про Білорусь, тому вчинок Лукашенка для мене дивний», — описав свої перші враження від Мінська народний депутат Олександр Бригинець, котрий летів через Білорусь до Москви, а далі — до Воронежа, де утримують українську льотчицю Надію Савченко.

Чомусь не відразу, але за певний час МВС таки підтвердило замах на голову відомства Арсена Авакова. Рада Нацбезпеки від коментарів на цю тему ухилилася — спікер інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко зазначив, що в нього «немає подробиць» iз приводу цього інциденту.

Безумовно, керівництво РФ навряд чи зважатиме на таку «дрібницю», як те, що проти російської держави скеровані судові позови. Хоч адресовані вони не абикуди, а до Європейського суду з прав людини. Зате європейські партнери України, хочеться вірити, матимуть додаткові аргументи для засудження дій Кремля.

Не далі як у попередньому номері «Україна молода» писала про розкішне життя лідера КПУ Петра Симоненка — й про нерухомість в Іспанії, й про авто «Астон Мартін» у його гаражі. Соратник Симоненка по парламентській фракції — Спиридон Кілінкаров — живе значно скромніше.