«Повоювали» за бійців

23.07.2014
«Повоювали» за бійців

«Регіоналці» Олені Бондаренко знущання над українською армією зійшло з рук, адже все-таки — «дама». На наклепи Миколи Левченка реакція була більш жорсткою.

Найпершим питанням, за яке проголосувала Верховна Рада, зібравшись на своє вчорашнє засідання, була часткова мобілізація. Депутати підтримали відповідний указ Президента Петра Порошенка, віддавши за нього 232 голоси. Згідно з пояснювальною запискою, «необхідність прийняття рішення про часткову мобілізацію зумовлена поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території РФ поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України».
Напередодні в ефірі «Громадського ТБ» радник Президента Юрій Луценко пояснював нову хвилю мобілізації як можливість відпустити на заслужений відпочинок фронтовиків «зі стажем». «Це добирання кількості військовозобов’язаних людей, яке приведе до часткової ротації тих, хто на фронті, бо згідно з усіма правилами, треба відпочити. А з іншого боку — це збільшить кількість українських сил у Донецькій та Луганській областях», — сказав Луценко. Є, щоправда, один нюанс: насправді ротації як такої не відбувається. Кому, як не «Україні молодій», знати про це краще за всіх: наш колега перебуває на фронті з середини березня, й ті 10 (а згодом — 45) днів, на які його призивали від початку, давно перетворилися на чотири місяці. Можливо, ключ до розуміння — у словах Луценка про «часткову (з акцентом на цьому слові!) ротацію».

Прощання з КПУ

Парламентський день учора проходив під знаком війни. Зранку Раду пікетували луганчани з вимогою визнати масштабність гуманітарної катастрофи на сході, захистити мирне населення та звільнити заручників (а про те, хто потрапляє у заручники терористів, «УМ» писала у попередньому номері). Втім у маніфестантів були й інші вимоги.

Представники координаційної ради Майдану закликали парламентаріїв внести зміни до виборчого законодавства, скасувати депутатську недоторканність, зменшити кількість депутатів до 300, ратифікувати угоду про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, прийняти закон про імпічмент Президента, запровадити мораторій на внесення змін до Конституції без референдуму.

Ще активісти тримали у руках плакати з вимогою відставки міністра МВС Арсена Аракова, інші — навпаки — прийшли підтримати міністра охорони здоров’я Олега Мусія. Випадок із Мусієм — чи не єдина на сьогодні згадка про те, що є життя й поза війною. Хоча й воно, якщо чесно, не надто тішить: міністрові закидають, що за його правління хворі на діабет та гемофілію залишились без необхідних їм ліків, а також бракує вакцин для проведення планових щеплень. Утiм про вакцини ми розповімо іншим разом.

Зайшовши до сесійної зали, депутати з’ясували, що в парламенті присутня в кращому разі половина народних обранців. Комуністи та «регіонали» прогуляли робочий день, а декого з тих, хто таки прийшов, виставили за двері у примусовому порядку. Так, члену ПР Миколі Левченку трохи нам’яли боки й заборонили з’являтися в Раді протягом трьох засідань за образливі для української армії висловлювання. Що ж стосується комуністів та «регіоналів», то їх спікер Олександр Турчинов пообіцяв залишити без зарплати. За прогули.

Утім головна неприємність для комуністів полягала навіть не в цьому. З четвертої спроби Рада внесла-таки зміни до регламенту ВР у частині, що стосується порядку формування та розпуску парламентських фракцій. За це рішення проголосували 232 депутати. Відтепер (якщо закон затвердить Президент, на підпис якому документ уже направлено) на існуванні фракції КПУ може бути поставлений хрест. Її теперішній склад та відсутність — після виходу Оксани Калєтнік — власних мажоритарників унеможливлює діяльність комуністів у парламенті в форматі фракції. Щоправда, «червоні» депутати лишаються при своїх мандатах — принаймні доти, доки своє слово не скаже суд. Як ми вже зазначили, 24 липня Феміда вирішуватиме питання щодо законодавчої заборони КПУ.

Рада — світу: визначайтесь, врешті-решт

Іще Верховна Рада ухвалила заяву «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України». Документ підтримали 236 нардепів, серед яких був навіть один «регіонал». Акценти цією заявою розставлені такі: 17 липня над територією України було скоєно злочин, відповідальність за який лежить на бойовиках, засланих на територію України з РФ. Такі дії та безвідповідальна політика російської влади, сказано в заяві, фактично провокують акти міжнародного тероризму, в результаті яких гинуть не лише наші співвітчизники, а й представники інших держав.

«На цей же шлях стали і так звані самопроголошені організації — ДНР і ЛНР. Агресія Російської Федерації проти України вже стала загрозою життю і безпеці не лише українських, а й іноземних громадян, і набуває реальної загрози всьому світовому миропорядку», — мовиться у документі. В зв’язку з цим парламент України закликав усю світову спільноту «визнати самопроголошені організації ДНР і ЛНР терористичними». А ще — допомогти Україні, зокрема, й у військово-технічній сфері.

А загалом те, як працює теперішня українська влада на міжнародному рівні, викликає гостру критику в політиків. Приміром, депутат Олесь Доній (він же — уповноважений депутатської групи «Суверенна європейська Україна») перерахував усі промахи вітчизняного МЗС та Президента України. «Де зараз три конкретні речі: де наша заява про вступ до НАТО, де від МЗС нота протесту щодо збитого малайзійського і українського літаків? І третє: коли нарешті буде ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, яка підписана 27 червня і ратифікована вже Молдовою і Грузією? Виявляється, ми знаходимося у якомусь підпорядкуванні Росії. 2,5 місяця Україна повинна чекати, коли Росія дасть згоду на ратифікацію Угоди», — обурювався парламентарiй.

Доній наголосив, що неприйняття у нього викликає й позиція голови зовнішньополітичного відомства Павла Клімкіна. «Я звертають до пана Клімкіна як міністра закордонних справ. Ми голосували за вас, коли вас представляв Президент. Чому, як тільки російський літак збив український, ви не викликали російського посла?» — запитав він. Клімкін не був присутній у залі, тож відповісти Донію не міг.

А от його колегу Сергія Соболєва з «Батьківщини» цікавило інше: чому серед присутніх на сесії немає ані Президента, ані вищого військового керівництва країни? «Нам є про що поговорити», — зазначив Соболєв, додавши, що він пропонує провести закрите засідання ВР, на якому керівна верхівка обговорить усі актуальні проблеми, пов’язані, передусім зі сходом. І, можливо, ухвалить нарешті рішення про введення воєнного стану, за яке виступає «Батьківщина».

«Введення часткової мобілізації без запровадження воєнного стану на частині Донецької та Луганської областей — це продовження політики окозамилювання і приховування реальних фактів, які відбуваються в державi», — заявив Соболєв, додавши, що у його фракції є ще одна ініціатива — ухвалення рішення «про допуск іноземних військових підрозділів на територію України для захисту суверенітету країни».

Як не тепер, то в четвер

Поговорити про стан справ у військовій царині депутати провладних фракцій пропонують без комуністів та «регіоналів». Днем для секретів парламентарії орієнтовно визначили четвер. Так принаймні заанонсував Голова ВР Олександр Турчинов. Очікується, що на засідання прийде й Президент України. Про що говоритимуть за зачиненими дверима? Про попередні етапи мобілізації та про можливість введення воєнного стану на частині території двох областей, де йдуть бої, поділився «інсайдом» Сергій Соболєв. А ще — про належне екіпірування військових плюс про ратифікацію Угоди з ЄС — у цьому питанні нардепи мають намір «дотиснути» Петра Порошенка.

Говорячи про четвер, нардепи переймалися ще й тим, як поговорити без вух проросійськи налаштованих колаборантів. «Не допустити «регіоналів» та комуняк до засідання буде складно, але ми це питання обов’язково поставимо», — пообіцяв нардеп-«свободівець» Ігор Мірошниченко. «За законом, депутати мають змогу ознайомлюватися з секретною інформацією, але в разі її розголошення вони можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності», — додав Сергій Соболєв.

Рішення щодо недопуску до засідання представників «ворожих» фракцій «може бути ухвалено так само, як ми сьогодні приймали рішення про видалення і позбавлення дозволу відвідувати три засідання «регіонала» Левченка», — пояснив Соболєв. А його колега Мірошниченко пожалівся на те, що превентивні заходи щодо «очищення» парламенту є явно недостатніми. «Цей парламент не здатен ухвалювати серйозні рішення. Усі рішення проходять із великим скрипом. Ми позбавили недоторканності лише Царьова, а всіх інших агентів Кремля — ще не можемо», — сказав «свободівець».

Може, якраз тому, що рішення приймаються «зі скрипом», депутати вчора так і не відгукнулися на пропозицію представника фракції «УДАР» Артура Палатного долучитися до збору допомоги українським військовослужбовцям у зоні АТО, перерахувавши на відповідні потреби свої депутатські зарплати. Палатний зазначив, що він та його друзі з «УДАРу» вже відмовилися від місячної заробітної плати на користь української армії та робитимуть так і надалі аж до завершення воєнних дій на сході України.

Утім можливо, що український середньостатистичний нардеп і не є жадібним чи непатріотичним. Він просто — безвідповідальний та лінькуватий. Такий висновок спадає на думку після вчорашніх слів Турчинова про те, що буфет Верховної Ради — найбільший ворог парламентаризму. Цей прекрасний афоризм зірвався з вуст спікера після кількох невдалих спроб «зігнати» нардепів на голосування.

Соцмережі підхопили слова Турчинова й відгукнулися на них іронічно-зневажливим — який мовляв, парламентаризм, такі у нього й вороги. З цим, власне, й не посперечаєшся, лише зайвий раз поставиш запитання: то коли ж, власне, будуть призначені дострокові вибори до ВР? Це питання також буде розглянуто в четвер, обіцяли парламентарії. Отож чекаємо на вікопомне закрите засідання — без ворогів України i з рішеннями на її благо.