Скандал, що розгорівся навколо семиразового переможця «Тур де Франс» Ленса Армстронга (а видатного американця можуть позбавити фактично всіх його титулів через допінг), відвернув увагу велосипедної спільноти від третього гранд–туру сезону — «Вуельти». Багатоденка дорогами Іспанії, яка цього року на кілька днів завернула й до сусідньої карликової Андорри, завжди мала найнижчий рейтинг порівняно з «Джиро д’Італія» і «Тур де Франс», а тут майже одразу після її старту у «світовий прокат» вийшов трилер за участю легендарного Армстронга та Американської антидопінгової агенції. Не дивно, що на цьому тлі практично без уваги залишається повернення на шосе іншого визначного велопрофі, якого на батьківщині називають не інакше як «Король», — іспанця Альберто Контадора.

Байдужість Еріка Матуку, який, приховавши своє «темне» єврокубкове минуле, «підставив» київський «Арсенал» у Лізі Європи, змусила знову згадати про пересиченість футбольного простору України легіонерами.

Після тріумфу британської команди «Скай» на цьогорічному «Тур де Франс», гонщики якої Бредлі Уїггінс та Кріс Фрум посіли два перші місця в загальній класифікації, від її лідерів чекали перемог і на олімпійських трасах. У командній гонці, де заздалегідь віддали перемогу відомому спринтеру з Британії Марку Кавендішу, стався конфуз. Хитрий лис — 38–річний казах Олександр Винокуров — обдурив весь пелотон, не дозволивши господарям Олімпіади виграти в перший день змагань «золото». Більше того, жоден із представників Об’єднаного королівства не піднявся на п’єдестал командної гонки. Тож виправляти ситуацію переможці «Великої петлі» мусили в індивідуальних перегонах із роздільним стартом.

Легкість, із якою наша четвірка парна здобула олімпійське «золото» в академічному веслуванні, вражає. «Випередити на фініші суперника на цілий корпус — це просто не реально», — коментує позавчорашній результат наших дівчат державний тренер Павло Мазуренко. Проте за зовнішньою простотою тріумфу українок стоїть не один рік важкої праці й титанічних зусиль, покладених дівчатами на вівтар перемоги. Однією з тих, хто задавав переможний ритм як на змагальній дистанції, так і на виснажливих тренуваннях була досвідчена, 33–річна стернова Яна Дементьєва — лідер і капітан квартету.

Нинішній євросезон, як і два попередні, київське «Динамо» почало з третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів і має великі сподівання нарешті перервати невтішну смугу неучасті в груповому етапі головного клубного турніру Європи. Для початку «біло–синім» слід пройти голландського віце–чемпіона — «Фейєнорд». Президент «Динамо» Ігор Суркіс назвав жереб не надто вдалим, оскільки він обрав вочевидь найсерйознішого опонента з четвірки можливих. Водночас, за словами Суркіса, якщо динамівці хочуть грати в основному турнірі ЛЧ, то мають проходити будь–якого суперника.

Якщо перше олімпійське «золото» Лондона, здобуте українською шпажисткою Яною Шемякіною, мало присмак сенсації, то друга найвища нагорода була прогнозованою. Наша четвірка веслувальниць–академісток — Яна Дементьєва (капітан), Анастасія Коженкова, Наталія Довгодько і Катерина Тарасенко — здобули «золото» за явною перевагою.

Після недільного «бронзового» почину стрільчині Олени Костевич українські олімпійці продовжили поповнювати нашу скарбничку медалями. Але відбувалося це вже за зовсім інших обставин, із присмаком суддівських скандалів. І якщо Яні Шемякіній арбітри не завадили виграти «золото» у фехтуванні на шпазі, то команду чоловіків–гімнастів позбавили «законної» нагороди, а важкоатлетці Юлії Калині — навпаки, допомогли несподівано піднятися на п’єдестал.

Третій тур прем’єр–ліги хоч і потрапив у затінок Олімпіади, проте за яскравістю подій, що відбувалися навколо та безпосередньо на футбольних полях, не поступався лондонським стартам.

Напевно, найголовнішою новиною, яка практично збіглася в часі зі здобуттям українцями першої олімпійської нагороди 2012 року, стало повідомлення про завершення Андрієм Шевченком кар’єри футболіста. Найвідоміший українець останніх десятиліть, володар «Золотого м’яча»–2004, який після завершення чемпіонату Європи узяв паузу для обмірковування своєї подальшої долі, вирішив більше не грати у футбол на професіональному рівні, а балотуватися в народні депутати за списком партії «Україна — Вперед!» Наталії Королевської. Доскіпливі спостерігачі одразу пригадали, що «Україно, вперед!» — гасло нашої збірної на домашньому ЧЄ, ці слова написані на комірі офіційної форми «синьо–жовтих».

Два поспіль Гран–прі, у Сильверстоуні та Хоккенхаймі, де перемагав Фернандо Алонсо, мали статус дощових — в обох випадках кваліфікація проходила на вологій трасі. Переїхавши до Угорщини, гонщики також зіштовхнулися з примхами природи, що підмочила першу тренувальну сесію в п’ятницю. Надалі ж над Хунгарорингом безжально смалило сонце, і на розстановку в пелотоні це жодним чином не впливало. Як усі три вільні практики, так і кваліфікацію — третю в сезоні й 22–гу в кар’єрі — виграв британський гонщик «Макларена» Льюїс Хемілтон. Не було рівних чемпіонові світу 2008 року й у недільній гонці. Попри пресинг одразу двох болідів «Лотуса», лідер «Срібних стріл» продемонстрував розважливість й упевнено здобув другу перемогу в сезоні.

204 команди, майже 10,5 тисячі учасників, 18 днів змагань — цифри Олімпіади–2012. Лондон став першим містом, яке приймає Олімпійські ігри втретє (попередні роки — 1908 і 1948).

Церемонія відкриття відбулася пізно ввечері у п’ятницю. Навіть у ніч на суботу. Перед режисером Денні Бойлом, володарем «Оскара» за фільм «Мільйонер із нетрів», стояло непросте завдання: перевершити мегашоу, влаштоване китайцями 2008 року. Тоді, в Пекіні, розкішні спецефекти і злагоджена робота 15 тисяч акторів встановили нову планку для таких заходів. Нині Бойл мав майже стільки ж людей і бюджет у сумі 27 млн. фунтів. Навряд чи він заткнув Китай за пояс. Однак шоу на Олімпійському стадіоні Лондона також вийшло вражаючим. І по–британському своєрідним. Хоч і помітно затягнутим.

Після яскравого п‘ятничного відкриття спортсмени вже наступного ранку приступили до справи, заради якої й зібралися в Лондоні та його околицях, — до розіграшу нагород. Загалом передбачено роздати 302 комплекти медалей, які, до речі, найважчі в історії — по 400 грамів кожна.

Із 26 медальних церемоній, що відбулися за минулі вихідні, українці долучилися до однієї — виправдала надії стрільчиня Олена Костевич. Станом на 17:00 вчорашнього дня це був наш єдиний здобуток у Лондоні. Лідерство ж з місця в кар‘єр захопили китайці, які «кують» дорогоцінний метал навіть у не надто звичних для себе дисциплінах, зокрема в плаванні. Із наших «темних конячок» ніхто ще не «вистрелив». Та й деякі фаворити з­поміж українців не змогли підтвердити свій статус.