Європарламент після тривалих та бурхливих дискусій схвалив законопроект про нові правила висилки з території ЄС нелегальних емігрантів. Як повідомляє телеканал «Євроньюс», за більш жорсткі заходи в еміграційній політиці виступали консерватори і ліберали, а проти драконівських заходів щодо нелегалів висловлювалися соціалісти і «зелені». У підсумку, законопроект підтримали 369 депутатів, 197 проголосували проти та 109 утрималися. Цей закон почне діяти через два роки і буде стосуватися приблизно восьми мільйонів осіб, які зараз нелегально перебувають у країнах ЄС.

Члени курдського дитячого хору, яким по 12—17 років, можуть отримати по п’ять років ув’язнення, повідомляє Бі–Бі–Сі. Суд, який невдовзі розпочнеться у місті Діярбакір, що на південному сході Туреччини, звинувачує хор у пропаганді забороненої у країні Курдської робітничої партії. Троє підлітків віком 15—17 років постануть перед судом із кримінальних справ «дорослих», а інших шістьох хористів віком 12—15 років судитиме в липні суд для дітей.

Через майже 700 років після смерті великого поета Данте Аліг’єрі влада Флоренції відмінила рішення про вигнання його з рідного міста, повідомляє Бі–Бі–Сі. Міська рада Флоренції днями прийняла рішення про відміну постанови, яка датується 1302 роком. Відповідно до цього документа, Данте загрожує страта, якщо він відважиться з’явитися у Флоренції, не виплативши призначеного штрафу у розмірі п’яти тисяч флоринів.

Міжнародна неурядова організація «Світова громадська думка», яка є спільною ініціативою дослідницьких центрів з усього світу, а її діяльність координується Мерілендським університетом (США), провела масштабне опитування мешканців 20 країн з усіх континентів щодо їхнього ставлення до провідних світових лідерів та керівників власних країн. Учора на сайті www.WorldPublicOpinion.org вона оприлюднила результати опитування, яким було охоплено 19 тисяч 751 особу з 20 країн, в яких мешкає 60 відсотків мешканців планети. В нашій країні акцію проводив Київський міжнародний інститут соціології. В Європі опитування проводилося також у Франції, Великій Британії, Іспанії. Росія та Азербайджан при цьому були віднесені до Євразії.

Сейм Литви проголосував за заборону радянської та нацистської символіки. Московські ЗМІ учора били на сполох, адже відтепер, скидається на те, в Литві не буде дозволено виконувати гімн Російської Федерації. Відповідно до радикальної поправки до Закону про зібрання, забороняється «демонстрація прапорів, гербів, символів та мундирів нацистської Німеччини, Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Литовської Радянської Соціалістичної Республіки». Публічне демонстрування свастики чи радянської червоної зірки буде каратися як «пропаганда окупаційних комуністичного і нацистського режимів».

Напередодні візиту представників Північноатлантичного альянсу в Україну Харківська облрада оголосила територію регіону вільною від НАТО. Це рішення одразу ж було опротестоване прокурором області Василем Синчуком та представниками місцевої влади. Своє «ні» могли б, напевно, висловити і співробітники двох відомих у світі НДІ, які вже кілька років поспіль співпрацюють з НАТО у рамках програми «Наука заради миру». Один з цих закладів — Харківський інститут монокристалів — представники Альянсу відвідали позавчора. Штучні сапфіри, вирощені харків’янами, допомогли їм стати учасниками двох міжнародних програм із виробництва надтонких броньованих склопакетів та надзвичайно чутливих рентгенівських установок. Перші будуть використовуватися при виготовленні бронежилетів нового покоління, другі — на митницях та в медичній галузі.

Минулої неділі набула чинності Конс­титуція Косова, і тепер ця колишня сербська провінція, яка самопроголосила незалежність, має всі державні атрибути.

Після того як 53 відсотки ірландців минулого четверга сказали на референдумі «ні» Лісабонському договору (відповіднику Конституції ЄС), європейські політичні еліти заметушилися. «Незважаючи на результати ірландського референдуму, Лісабонську угоду хоронити рано» — такого висновку дійшли позавчора на засіданні в Люксембурзі глави МЗС країн ЄС та представники Єврокомісії. Дмітрій Рупель, міністр закордонних справ Словенії, яка закінчує своє піврічне головування в ЄС, відчайдушно намагався не вживати слова «криза», описуючи ситуацію, що склалася.