У п’ятницю працювати не любить ніхто, а народні депутати — особливо. Короткий день, зазвичай не найважливіші питання порядку денного, розділ «Різне», під час якого в залі нерідко залишається 5—7 людей, — усе налаштовує на вихідні, а не роботу.

«Можна стверджувати, що парламент подолає президентське вето на новий закон про вибори Президента», — сказав учора на прес–конференції перший заступник Голови Верховної Ради, «регіонал» Олександр Лавринович. Віце–спікер спирається на оприлюднені рішення фракцій Партії регіонів та Блоку Тимошенко з приводу голосування. Лавринович зауважує, що зміни до виборчого законодавства готували депутати з різних політичних кіл, тому голосів для подолання (а потрібно — 300) має вистачити.

Сьогодні Верховна Рада планує розглянути закон про вибори Президента, який було ветовано главою держави. Цікаво, що парламентарії скликали позачергову сесію ще до того, як з’явилося саме вето. І вже тоді було відомо, що вони намагатимуться подолати очікувану «червону картку» від Віктора Ющенка. Фракція БЮТ давно назбирала стоси депутатських підписів, щоб скликати «позачергівки». Однак тут постає питання чистоти процедури. Адже сесію треба скликати із конкретним порядком денним. Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера, котрий зараз головує на засіданнях ЦВК за відсутності її керівника Володимира Шаповала, теж має питання і до процедури прийняття закону, і — особливо — до його суті. На думку Магери, окремі пункти закону можуть нести загрозу для виборів.

Вибори таки справді на носі, а президентська кампанія (попри усі закони) — у розпалі. Як казав колись покійний Борис Єльцин, щоранку він встає із думкою про те, що Росія може зробити для України. Нині, схоже, кандидати у Президенти України встають з думкою про те, що вони можуть зробити для Києва — найбільшого «розсадника» електорату.

Сьогодні в Афганістані відбуваються другі вільні демократичні вибори (якщо їх можна так назвати) після повалення 2001 року режиму талібів. Одночасно з президентськими пройдуть і вибори до рад 34 афганських провінцій. На найвищу державну посаду на наступне п’ятиріччя претендує 41 кандидат, включно з діючим президентом Хамідом Карзаєм. Вибори пройдуть в атмосфері насилля і страху особливо на півдні і сході країни, де міжнародні та афганські урядові війська без особливого успіху проводять операції проти все міцнішого Талібану. У цих районах, імовірно, десятки дільниць так і не відкриють із міркувань безпеки.

Завдяки правим організаціям нація набуває більшої виразності, вигукує про свої латентні глибинні проблеми і потреби. Особливо — в країнах, які вирвалися (чи, в нашому випадку, «вилущилися») з імперії. Скажімо, якби не пікети УНСО, московський патріарх Кирил так і не побачив би інакшу Україну, православну Україну в камуфляжі, і його політичний візит пройшов би з більшим одноманіттям та позірною радістю «молящіхся ісключітєльно по–русскі».

Утім права ідея не набула в Україні поширення. Напевно, це від поміркованості нашого менталітету, від інерції життя за радянщини. За всю історію незалежної України праві так і не пробилися до влади. Лише у 1994 році по мажоритарних округах до Верховної Ради пройшли троє унсовців. У 2002–му в обоймі з «Нашою Україною» Ющенка стали депутатами четверо представників націоналістичних партій — Стецько, Івченко, Жижко, Гірник, а також, завдяки мажоритарці, — Тягнибок та Шкіль. Проте, напевно, завдяки цій обставині — незаангажованості у владу — праві зберегли ореол «не забруднених» політикою борців за ідею.

Про сьогоднішній націоналізм і чим він відрізняється від націоналізму часів Бандери ми говоримо з Русланом Зайченком, головою виконкому УНА–УНСО, особистістю сильною, романтичною й емоційною. Він був одним із 16 політв’язнів, відсидів свої два роки і чотири місяці за «справу 9 березня 2001 року». Нагода для нашої бесіди трапилася — річниця створення УНСО, до чого Зайченко безпосередньо був причетний.

Учора, в останній день відведеного терміну, глава держави ветував закон про вибори Президента. Рішення було очікуваним. І навіть позачергову сесію скликано на найближчу п’ятницю з розрахунком на те, що депутати долатимуть вето Президента.

Цього тижня Верховна Рада все–таки збереться на позачергову сесію. Голова парламенту Володимир Литвин скликав депутатів на 10–ту годину п’ятниці. Традиційно, за годину до початку роботи депутати зберуться на погоджувальну раду.

Удруге за це літо мешканцям Києва приходять платіжки з новими цінами на послуги ЖКГ. Нагадаємо, що всі спроби відновити справедливість за допомогою Феміди потерпіли фіаско. З 1 червня цього року у столиці зросли тарифи на житлово–комунальні послуги. Приблизно за місяць розпорядження КМДА щодо здорожчання послуг було оскаржене у Шевченківському суді, одначе згодом міська влада одержала перемогу в суді апеляційному. У підсумку місто залишилося з новими розцінками, платити за якими, як зайвий раз доводить практика, таки не варто.