Менсаундівський вояж по джазу

Менсаундівський вояж по джазу

Уже втретє осінній Ки­їв на короткий час став «Зоною Вокалу», де пахне сонцем, дощем, котами, лісами, пташками... Словом, пахне джазом. 15 жовтня український гурт «Менсаунд» у Жовтневому палаці організував фестиваль вокальної а капельної музики «Зона Вокалу» імені Володимира Міхновецького. До Києва вперше приїхали колективи зі Словенії Perpetuum Jazzile і BR6 із Бразилії.

Звільнено від стереотипів

Звільнено від стереотипів

«Василь Стус не обділений поет, про нього говорять багато, і твори його видаються краще, ніж в інших. Другими після Тараса Шевченка. На всіх попередніх вечорах, присвячених Стусові, виходили відомі люди і говорили те, у що самі не вірили. Чи було самогубство, чи ні, згадували часи, як разом сиділи... Ми вирішили поламати структуру цих вечорів і запланували зробити щось близьке до рок–опери. Для старшого покоління немає сенсу говорити, бо дуже складно ламати стереотипи. Тому вирішили мовою емоцій поговорити з молоддю», — каже син поета, літературознавець Дмитро Стус.
У вересні за підтримки Міністерства культури і туризму в п’яти містах Східної України — Донецьку, Маріуполі, Слов’янську, Горлівці й Луганську, де більшу частину свого життя провів Василь Стус, пройшли літературно–музичні дійства «Стусове коло». Уперше за державні кошти професійно і дорого проект підготували режисер Сергій Проскурня, Дмитро Стус, який розказував історії з життя батька, актор театру російської драми імені Лесі Українки Роман Семисал, єдиний, кому вдалася роль Василя Стуса, а за музичну частину відповідали сестри Тельнюк.

З усіх боків безкраї

З усіх боків безкраї

10 жовтня в рамках Тижнів німецької культури в Україні у Центрі сучасного мистецтва при НаУКМА відбулася презентація міжнародного проекту «Безкрайня сфера/Endless Sphere». Свої інсталяції презентували бельгієць Девід Кларбаут, британець Серіт Уїн Еванс, українка Алевтина Кахідзе, німкеня Аліс’я Кваде, мексиканка Тереза Марголлес і американець українського походження Фрідріх Кіслер. «Ця виставка проводитиметься єдиний раз лише у Києві, й усі роботи створені спеціально для неї», — підкреслює значимість «Сфери» куратор виставки Томас Труммер.

Більше, ніж любов

Більше, ніж  любов

«Це не біографічний фільм, такий жанр сьогодні не затребуваний. Ми хотіли розказати про любов, яка сьогодні рідко зустрічається. Громадянська війна у фільмі не об’єкт дослідження, а ситуація, в якій розгортається історія кохання адмірала і Анни Тимирьової, — розповів на київській презентації режисер стрічки Андрій Кравчук. — У фігурі Колчака сфокусувалося багато енергетичних полів. Час царської доби, війна, коли все розвалилося, православна країна, де почали руйнувати храми. Костя Хабенський блискуче зіграв адмірала».

Вісім діджеїв і мікс

Вісім діджеїв і мікс

8 жовтня музичний фестиваль Djuice music drive–2008 закривали класики електронної музики, британці Groove Armada. Діджеї і мультиінструменталісти Енді Като і Том Фіндлі часто виступають удвох. У скромному складі люблять покрутити кільця в лондонських клубах, але клубний сезон закінчився, прийшла пора міжнародних турів і солідних концертів. Той, хто вірив у присутність цілої команди, не прогадав. Вісім першокласних музикантів на чолі з їхніми гуру Енді Като і Томом Фіндлі при­їхали підкоряти Київ.

Одягай вишиванку — і в степ!

З 9 по 16 жовтня в Запоріжжі Всеукраїнська організація «Спас» дванадцятий раз поспіль організовує Міжнародний фестиваль козацьких бойових та традиційних мистецтв «Спас на Хортиці» імені Анатолія Єрмака. Як зазначає Олександр Притула, президент Всеукраїнської федерації «Спас», його метою є відродження звичаю воїнської степової толоки, традицій краю, розвиток почуття патріотизму серед населення. «Цього року ми поєднуємо три свята — День Пресвятої Богородиці, День Запоріжжя і День українського козацтва. Для нас це привід зібратися разом і поділитися досвідом. Традиційне бойове мистецтво поєднує в собі русальну систему, українську пісню та національний одяг. Без вишиванок ми не допускатимемо до участі в козацьких забавах», — каже Притула.

Як сказав би Кожелянко–цзи: «Робіть хлопці, як знаєте»

Як сказав би Кожелянко–цзи: «Робіть хлопці, як знаєте»

Першого жовтня увечері після сорокаденної поминальної служби Божої ті, хто знав Василя Кожелянка особисто, зібралися на Банковій у Спілці письменників. У залі, де колись презентували першу збірку віршів покійного письменника «Терновий іній». Згадували про нього, а точніше, розробляли план його піар–кампанії, до чого ніяк не доходили руки в самого Василя Кожелянка. Він називав себе простим, пересічним сук. укр. письменником, який самопіаром не займається з двох причин: «по–перше, живу не в столиці і навіть не в обласному центрі, а у справжньому­ буковинському селі (де, щоправда, є інтернет і мобільний зв’язок), а по–друге — просто бридко».

«Москалиця» — не хабар

«Москалиця» — не хабар

Про несподівану цікавість прокуратури Львівської області до справ видавництва «Піраміда», яке вперше в українській практиці взялося рекламувати на біл–бордах та сіті–лайтах свою книжку («Марія Матіос. Нова книга «Москалиця». Читайте з вересня») «УМ» докладно писала минулого тижня. Тоді Дмитро Межвінський, заступник прокурора, відмовився пояснити, що стало причиною перевірки оперативним працівником відділу боротьби з економічними злочинами міської міліції умов розміщення та оплати зовнішньої реклами книги Марії Матіос «Москалиця». Що незаконного шукали і яких результатів очікували, нам і досі невідомо. Факт, що до преси, у тому числі й до «України молодої», яка першою написала про цю фантасмагоричну подію, прокуратура звернулася «з метою спростування відомостей, пов’язаних із неадекватною реакцією відомої письменниці та керівника літературної агенції «Піраміда».

Сексотипи українських читачів: Карпа, Матіос та інші...

Сексотипи українських читачів: Карпа, Матіос та інші...

Коли затійники літературних розваг брати Капранови отримали всі бюлетені з вересневих виборів секс–символа сучасної української літератури шляхом анонімного голосування, розгубилися. Люди голосували по–різному і як такого лідера не було. Когось спокусила приваблива зовнішність, когось еротичні романи, а хтось повівся на тонке розуміння психології кохання. «Щоб нікого не образити, ми не називаємо лідерів.

Знайти Булгакова в Києві

Знайти Булгакова в Києві

29 вересня в Києві, у приміщенні Освітньої корпорації «Майстер Клас», розпочався сьомий Міжнародний фестиваль мистецтва ім. Михайла Булгакова. Батько дійства, режисер Театру на Подолі Віталій Малахов не може досі збагнути, як ідея організувати в Києві фестиваль ім. Булгакова нікому, крім нього, не прийшла в голову. Булгаковські читання викликали ейфорію в іноземних гостей, а українські чомусь проігнорували перший день фесту.