Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Карпа у своїй сексуальності впевнена на всі сто. (Фото автора.)
Коли затійники літературних розваг брати Капранови отримали всі бюлетені з вересневих виборів секс–символа сучасної української літератури шляхом анонімного голосування, розгубилися. Люди голосували по–різному і як такого лідера не було. Когось спокусила приваблива зовнішність, когось еротичні романи, а хтось повівся на тонке розуміння психології кохання. «Щоб нікого не образити, ми не називаємо лідерів. Оголошуємо трьох лідерів серед жінок і серед чоловіків. Інтелігентна, стримана, впевнена в собі Марія Матіос привабила загадковістю та жіночністю і довела, що поєднання жінки та високої літератури може бути по–справжньому сексуальним. Гламур у поєднанні з епатажем зробили свою справу на користь Ірени Карпи. Здається, серед усіх учасників лише вона була впевнена в перемозі. Виборців заінтригували приховані під привабливою зовнішністю таємничість і непередбачуваність Лариси Денисенко. Серед чоловіків у лідери потрапив художник і письменник Лесь Подерв’янський, провокативний Юрій Винничук і Дмитро Лазуткін, який усього на кілька голосів випередив Любка Дереша», — підбили підсумки брати Капранови.
Ірена Карпа каже, що для неї це визнання нічого не значить. Вона й так знає, що є секс–символом, а сертифікат тому тільки чергове підтвердження. «Мені у списку не вистачало Софійки Андрухович, серед чоловіків я вписала Володимира Єшкілєва. Як на мене, у нього найкраще описується секс», — зазначає Карпа після перемоги.
Виникає підозра до притаманної спортсменам спритності й лідерства у списку чоловіків–письменників Дмитра Лазуткіна. «Я не голосував за себе, вписав Артема Полежаку. У списку мені хотілося бачити Сашка Ушкалова і Богдана–Олега Горобчука. Але якщо б я складав ті списки, то не знав би, кого маю викинути з уже кандидатів. Мав бути ліміт — десять претендентів, — каже Дмитро. — Я не носитиму сертифікат секс–символа на шиї, але завжди пам’ятатиму, що він у мене є, і підтримуватиму цей статус».
«А я тепер можу під зверненнями до прокуратури підписуватися не тільки письменницею, а секс–символом», — сміється Марія Матіос.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>