Місяць тому до керма державного монополіста поштового зв’язку замість публічного реформатора Оксани Плотнікової прийшов банкір Костянтин Кривенко. Призначення на топ–менеджерський пост людини не зi свого середовища може свідчити, що лінія на реформування відомства — коли основні прибутки «Укрпошта» отримуватиме за, здавалося би, зовсім невластиві їй функції — збережеться. І, цілком можливо, набуватиме нових обрисів. Скажімо, українські зв’язківці можуть піти шляхом «Почти Росії», яка планує отримати банківську ліцензію та активніше працювати у руслі грошових переказів і мікрокредитування. Але чи залишиться за таких умов місце для традиційних поштових послуг, для яких держпідприємство не має альтернативи, — питання не просте.

Головною новиною минулого тижня, за логікою речей, мало стати зниження рейтингів шести українських банків — за твердженням агентства Fitch. Але новина, яка пролунала вслід за значно цікавішою — погіршенням суверенного рейтингу держави Україна, — залишилася практично непоміченою. Утiм клубок проблем, на які вона може вказувати, від цього не стає менш глобальним.

Україна стрімко втрачає свою нафтопереробну промисловість. У І півріччі на українських НПЗ було перероблено трохи більше 1,5 млн. т нафти, що на 43% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Цікаве порівняння: навіть у кризовому 2009 році ці підприємства переробили 2,5 млн. тонн. Завантаження вітчизняних заводів нині не перевищує 10% їх потужності. Всього ж шість українських НПЗ здатні перобляти 51 млн. тонн нафти на рік. Тобто ми переробляємо нафти у 34 (!!!) рази менше, ніж могли б.

Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький наважився публічно визнати те, що давно перестало бути секретом для жителів регіону: індустріальний край поступово сповзає в прірву економічної стагнації, споживаючи більше, ніж заробляє. Зокрема, як підрахувало обласне Управління статистики, загальний обсяг виробництва з початку поточного року впав майже на 10 відсотків, а, наприклад, у багатому на святкові дні травні взагалі ледь сягнув 86% порівняно з тим, що було минулоріч. Чергова хвиля кризи особливо сильно зачепила машинобудування, де падіння показників становить 20,7%, сферу видобування неенергетичних корисних копалин та розроблення кар’єрів — на 17,8%, транспорт — на 15,6% , виробництво електроенергії — на 9%. Експорт товарів із Донецької області склав 4309,8 млн. доларів, або 87,4% до попереднього 2012 року, також не вельми успішного.

Наслідком стрімкого економічного штопору став факт перевищення на 2,7 млрд. гривень загальних збитків підприємств області над отриманими ними ж прибутками. Що це означає простими словами, годі, мабуть, пояснювати: колишній «промисловий локомотив», що задавав темп усій «господарці» країни, нині міцно усівся на шию державному бюджету.

Учора платіжна система «Веб Мані» на своїй сторінці у «Фейсбуці» заспокоювала численних клієнтів. «Наразі відновлено контроль «на верхній палубі». Але і це — наша маленька перемога. Всі наші зобов’язання перед тими, хто так довго чекав, будуть виконані», — пообіцяли у компанії.

Безсмертну технологію, за якою неважливо, як людина голосує, а все залежить лише від методики підрахунку цих голосів, нині, схоже, намагатимуться втілювати і в економіці. Звичайно, перші несміливі спроби саме такого підходу до проблеми зростання внутрішнього валового продукту і нинішня, і попередня влади намагалися робити й раніше. Але саме зараз про це почали говорити вголос.

Учора, нарешті, завершилася, на перший погляд, нелогічна і затягнута історія із приватизацією гіганта проводового зв’язку та оператора мобільної мережі 3G–компанії «Укртелеком». Недавній власник структури австрійська компанія «ЕРІС» підписала із ахметівською «СКМ» угоду купівлі–продажу 100% акцій компанії «Телекомінвест Лімітед» (Кіпр), якій, у свою чергу, належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ». А вже «ЕСУ» володіє 92,79% акцій «Укртелекому». Таким чином, ці 93% акцій автоматично потрапляють у володіння комерційній структурі родом із Донецького регіону. Вартість угоди та її особливі деталі розголошенню не підлягають.