Запитання, що давно назріло у молодої інтелігенції: чи довго ще за взірець національного письменства правитиме «Собор» Олеся Гончара з нудно-ідеальними позитивними героями? Скільки ще ми розглядатимемо Шевченка через призму його «страждань за Вкраїну»? Коли вп'яте мусиш засвоїти, як поет «уболівав за долю народу», мимоволі вмикається захисний рефлекс. Хочеться вигукнути: «Та геній він, геній, тільки дайте мені спокій». «Ідейні» твори українських борців-гуманістів-просвітників, міцно вкорінені у шкільну програму, назагал викликають нехіть у молоді своєю надмірною позитивністю, декларацією давно знайомих етичних аксіом. Педагогічний ефект від таких студій — майже нульовий, а часом, зважаючи на підліткову схильність до нігілізму, навіть негативний.

Одна з лабораторій філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, вивчаючи сучасні українські шкільні підручники, дійшла висновку: аби їх зрозуміти, не вистачить і кандидатського ступеня. Але хто ж пише книжки, об які «ламають» молочні зуби початківці шкільної грамоти? Ймовірно ж, колеги з сусідньої кафедри.

Нещодавно Верховна Рада України ратифікувала півмільйонний гранд японського уряду, за право володіння яким, до речі, змагалися і оперний театр, і консерваторія. Але на вимогу японців саме Київська дитяча академія одержить в подарунок інструменти симфонічного оркестру, біг-бенд, а також комплект дорогої техніки для устаткування новітнього аудіо-, відеоцентру. Останнім часом цей навчальний заклад, куди традиційно запрошують кращих педагогів столичних вузів, щоб викладати сотням дітей музику, хореографію, живопис та акторську майстерність, привертає до себе пильну увагу.

Патріотично налаштовані краяни як позитив відзначають хіба що дві обставини: державні й церковні мужі експериментуватимуть на свободі віросповідання учнів поки що тільки Комунарського району Запоріжжя, добровільний для відвідування факультатив районна держадміністрація вводить поступово. Хоча вивчатимуть курс «Основи православної культури» всі школярі — від першого до дванадцятого класу. У відділі освіти зауважують, що факультативом передбачене вивчення «не власне релігії, а її культурного аспекту».

«До 2010 року Україна перейде на європейський рівень освіти. Це передбачатиме введення кредитно-модульної системи навчання у вищій школі, а також перехід на дворівневу вищу освіту: зі стін університетів та інститутів випускатимуть тільки бакалаврів та магістрів», — розповів на брифінгу з приводу Дня вчителя міністр освіти і науки Василь Кремень.

Про те, що казкою можна лікувати дитячі душі, зранені війною, злиднями, сирітством, Василь Сухомлинський вперше дізнався з творів Януша Корчака. І своїх вихованців він вів «на уроки» до лісу, на берег річки чи до таємничої печери, де разом із ними складав оповідки про справедливість і перемогу добра над злом.

Нещодавно у столичному міському Будинку вчителя відбувся завершальний етап суспільної акції школярів України «Громадянин», у якому протягом цього року взяли участь 3375 учнів загальноосвітніх закладів віком 12—16 років зі своїми 225 проектами. У фінал пробилися 33 кращі команди, що зуміли власними силами справитися з проблемами, на які дорослі «закривали очі».

У жовтні в Одесі розпочне роботу Мирянська школа католицького апостольства. Вона відкриється при монастирі отців-паллотинів та стане місцем втілення в життя ідей Конгресу світських католиків Східної Європи, який відбудеться у Києві на початку жовтня.

За рекомендацією Міністерства освіти і науки побачив світ перший в Україні посібник з екологічної журналістики — «Екологічна проблематика у засобах масової інформації». Книжку адресовано студентам 21 вищого навчального закладу України, де сьогодні навчаються майбутні журналісти, прислужиться вона й студентам-екологам (за цією спеціальністю теж готують фахівців у понад двох десятках українських вузів), а ще як додатковий матеріал до предмету «Основи екології», який з 1992 року обов'язково викладається в усіх вищих школах держави.

У Харкові вже є подібний монумент. А тепер і в Рівному, перед одним із корпусів Рівненського державного гуманітарного університету, постав пам'ятник учителеві за проектом місцевого скульптора Миколи Сівака.