«Ностальгія» за дитинством

      Нещодавно Верховна Рада України ратифікувала півмільйонний гранд японського уряду, за право володіння яким, до речі, змагалися і оперний театр, і консерваторія. Але на вимогу японців саме Київська дитяча академія одержить в подарунок інструменти симфонічного оркестру, біг-бенд, а також комплект дорогої техніки для устаткування новітнього аудіо-, відеоцентру. Останнім часом цей навчальний заклад, куди традиційно запрошують кращих педагогів столичних вузів, щоб викладати сотням дітей музику, хореографію, живопис та акторську майстерність, привертає до себе пильну увагу.

      Новим приводом для обговорень стала презентація в цих стінах короткометражного телевізійного фільму «Ностальгія». Показ був присвячений Дню вчителя, а фільм, звичайно ж, про дитинство. Про безрозсудність шкільних творів, у яких запросто можна нафантазувати, ким ти станеш через кілька десятиліть. Про життя, що двадцять років потому зробить з тебе те, що йому заманеться. Про першу вчительку, для якої ти, чемний та дорослий, залишаєшся все тим же паливодою, який складає свої перші вірші, — і лише на ній плинність часу відбивається не найкращим чином. Фільм кумедний, наївний і дуже добрий: зі шкільними приколами, балом випускників, що «вийшли в люди», і золотою рибкою, тією самою, що виконає твоє найзаповітніше бажання...

      Для Євгена Шишкіна, режисера та автора сценарію «Ностальгії», цей фільм — далеко не перша робота в дитячому кінематографi. Першим його проектом став гумористичний кіносеріал «Ляпка», що отримав премію за кращий ігровий фільм на фестивалі «Світ очима дітей» у Сочі. Головними призами престижних форумів кіномистецтва були відзначені і його праці «Наставник» і «Два дні з життя класу». А прем'єрний показ збірки «Таємне повідомлення» на каналі «1+1» зібрав рекордний рейтинг — 43 відсотки глядачів. Презентований фільм «Ностальгія» вже встиг стати лауреатом таких міжнародних кінофестивалів, як «Бригантина-2003», «Золоте курча-2003», а на цьогорічному форумі продюсерського кіно в Ялті виборов приз глядацьких симпатій. 

      Чому презентація фільму відбулася саме в Дитячій академії мистецтв? Родзинка в тому, що він був знятий у її стінах, грали в ньому учні і педагоги цього закладу, а музику до фільму написав не хто інший, як їхній ректор, Михайло Чембержі. Невже Дитяча академія «де-факто» перетворилася у філію Iнституту імені Карпенка-Карого? Чи, може, у її ректора, відомого композитора, немає інших турбот, як тільки писати романси і вальси до короткометражок? Аж ніяк: Чембержі зараз iз головою занурений в роботу над новим балетом і серіалом «Богдан Зіновій», а учні його — звичайнісінькі діти, хоча, на думку режисера, трохи талановитіші й артистичніші за інших. Щоб переконатися в цьому, досить було прийти на презентацію фільму і на власні очі побачити, з яким шаленим захватом десятирічні актори та їх наставники вибігають на сцену і, радіючи, впізнають на екрані один одного та свої рідні класи. В такі хвилини самому хочеться відчути себе дитиною, згадати першу вчительку, а потім йти шукати й собі золоту рибку. Може, як героям фільму, пощастить, і виконає вона заповітне бажання — поверне молодість найдорожчій і першій Людині.