Учора зранку головні вулиці столиці завмерли. Автомобілі заблокували проїжджу частину від майдану Незалежності і щонайменше до станції метро «Арсенальна». Єдине, що поєднувало автівки різних марок та років випуску, — обуренння. Так починався страйк водіїв проти підвищення транспортного збору.

Шість років тому українські лікарі в білих халатах чи не вперше вийшли на вулицю вимагати заборговану заробітну плату й належні умови праці. «Медицину в домовину?» — питали вони у чиновників зі своїх плакатів. Відповіді, щоправда, досі не отримали, а тим часом задавнені хронічні проблеми галузі в умовах економічної скрути загострилися. І старі гасла стали знову актуальними.
«Проблеми з року в рік повторюються одні й ті ж самі, — зауважує голова Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторія Коваль. — За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, для того, щоб у державі функціонувала сфера охорони здоров’я, відрахування від ВВП на її потреби не можуть бути меншими від 5–6 відсотків. Інакше галузі немає — вона недієздатна. Українська ж медицина багато часу фінансується в межах 2,7—3 відсотків — це навіть значно менше, ніж виділяється, скажімо, на освіту. У нас немає коштів на переоснащення та капітальні ремонти. Все, що робиться у лікарняних відділеннях, — переважно за благодійні внески або за рахунок дозволених постановою Кабміну платних послуг. Недостатньо коштів і на захищені статті — ліки, харчування пацієнтів, заробітну плату лікарям».

Учора о 4.20 ранку було повністю припинено подачу електроенергії єдиному в місті комунальному підприємству «Херсонелектропастранс» — на маршрут не вийшов жоден тролейбус, що завдало клопотів більш ніж 140 тисячам пасажирів, які щодня користуються послугами комунальних перевізників. До такого радикального кроку енергетики вдалися через заборгованість транспортників за спожиту в січні електроенергію. Нині розмір боргу сягнув 228 тисяч гривень.

Емігрант Давид Бурлюк у похилі роки все мріяв про виставки на батьківщині, але батьківщина виявилася злопам’ятною і, впустивши того, хто на початку століття роздавав «ляпаси громадським смакам», у 1956—1965 роках на територію СРСР, влада не дозволила надрукувати ні рядка з того, що писав Бурлюк­поет і теоретик, показати жодної картини, які намалював Бурлюк­художник. Між іншим, успішний художник, якого називали «американським Ван Гогом», батьком не тільки росій­ського, а й японського футуризму. Поступово уродженець Харківської губернії повертається у свідомість своїх земляків, і виставка в Київському музеї російського мистецтва, яка відкрилася в минулу п’ятницю, найсвіжіший приклад.

Малопримітною на перший позір, а проте вельми обнадійливою тенденцією проминулого книжкового сезону є з’ява певної критичної маси видань есеїстики. Поміж найбільш поцінованих експертами рейтинґу «Книжка року» — «Флешка» Юрка Іздрика (Івано–Франківськ: Лілея–НВ), «Сад Меттерніха» Миколи Рябчука (Л.: Класика), «Злами й консенсус» Анатолія Дністрового (Х.: Акта), «Ваші мертві вибрали мене...» Джеймса Мейса (К.: Українська прес–група) та три збірки поляка Збіґнєва Герберта «Варвар у саду», «Лабіринт біля моря», «Натюрморт з вудилом» (К.: Дух і Літера).

Хоч не надовго, лише від Різдва до Водохреща, та все ж центр етнокультурного життя України за доброю традицією останніх років переміщається на Прикарпаття. Тільки–но завершився міжнародний фестиваль «Різдво в Карпатах», як у суботу Івано–Франківськ заполонили два десятки вертепів із Волині, Донеччини, Львівщини, Чернігівщини, Херсонщини та інших областей. Барвисто, з регіональною неповторністю вбрані учасники фестивалю цілий день розгулювали центром міста й охоче фотографувалися з усіма бажаючими. Щоправда, не багато хто з численних глядачів, пританцьовуючи на морозі й аплодуючи гуртам колядників, які змінювали один одного на подіумі майдану Незалежності, спромігся вистояти від полудня до сьомої вечора, поки тривав парад вертепів.

Судячи з останніх інформаційних зведень про нещасні випадки, які оприлюднило Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, зимовий період несе нам, окрім свят і давно бажаного снігу, ще й підступні дарунки. Головною ознакою приходу холодів для рятувальників стали повідомлення про зростання кількості випадків переохолоджень та пригод на водоймах. При цьому призвідниками нещасть частіше за все стають не погодні умови, а, хоч як не дивно, недбальство та любов українців прикластися до чарчини.

Святвечір цього року 49–річний житель села Верхній Рогачик, що на Херсонщині, зустрів наодинці у власному будинку. Грошей на те, щоб зігріти себе у святковий час, чоловік не мав. А вранці сусіди знайшли його мертвим. Як розповіли «УМ» у Головному управлінні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Херсонській області, померлих у святкову годину було п’ятеро. «У ніч на 7 січня ми справді зібрали сумний урожай, — розказали в прес–службі. — У Новій Каховці на вулиці знайшли непритомну людину, яка померла дорогою в лікарню. У селі Благодатьєво, в порожньому приміщенні колишнього магазину, знайшли тіло 78–річного чоловіка. Що він там робив — невідомо. Також відомості про смертельні випадки надходили з Чаплінки та Асканії Нової».