На зимовому чемпіонаті України з легкої атлетики в Сумах зірок було зовсім небагато. Найбільша з них розташувалася на трибуні — восьмиразова призерка чемпіонатів світу в стрибках у висоту Інга Бабакова стежила за перипетіями на доріжках і секторах уже як тренер. Нашу розмову з титулованою мешканкою Миколаєва ми почали під час змагань у сумському манежі, а коли через брак часу Інга мусила рушати додому, домовилися згодом зустрітися в столиці. І завершили інтерв’ю вже в Києві перед церемонією «Герої спортивного року–2008».

Така подія стала можливою завдяки зусиллям «Інституту україніки». Ця нещодавно створена громадська організація швидко заявила про свою рішучість у відстоюванні правдивої української історії і вже встигла відзначитися низкою гучних історико–культурних акцій. Документальна книга «Павлоградське повстання 1930» — одна з них. Як зазначає фундатор «Інституту україніки» Олексій Лазько, у цьому виданні подаються не лише вичерпні матеріали про окремий факт збройного опору, а й загальне уявлення про ставлення селян до політики Кремля. Адже відомо, що Україною перед Голодомором 1932—1933 років прокотилося безліч таких повстань.

Правоохоронці скаржаться на труднощі, з якими їм доводиться стикатися під час розслідування справи щодо порушень у господарчій діяльності «Херсонського машинобудівного заводу». Виявляється, висунуті одному з керівників підприємства звинувачення навіть немає кому вручити — підслідний зник і відмовляється співпрацювати зі слідством. У Херсонській обласній прокуратурі пояснюють це тим, що на території області розташовані лише промислові потужності підприємства, тоді як головний офіс (ТОВ «НПП «БілоцерковМАЗ», до структури якого входить ХМЗ. — Авт.), зареєстрований і функціонує в Білій Церкві, що на Київщині.

Прокуратура Суворовського району Херсона висунула звинувачення одному з керівників ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» (ХМЗ). За словами прес–секретаря прокурора Херсонської області Федора Самойленка, найближчим часом справу буде передано на розгляд суду. Звинуваченому інкримінується злочин, передбачений статтею 175 Кримінального кодексу України, — безпідставна невиплата зарплати, що загрожує покаранням у вигляді штрафу або позбавленням волі до трьох років.

Учора зранку під стінами будівлі Херсонської обласної ради та облдержадміністрації зібралося близько 500 працівників підприємства «Херсонський машинобудівний завод» (ХМЗ), які вимагали зустрічі з обласним керівництвом, щоб вирішити питання виплати заборгованості із зарплати. Терпець машинобудівникам увірвався тоді, коли борги із зарплати зросли загалом до п’яти з половиною мільйонів гривень, а власник підприємства спромігся виплатити лише близько 920 тисяч гривень. Відтак 3 лютого заводчани захопили приміщення адміністрації ХМЗ. Нагодовані обіцянками, страйкарі невдовзі повернулися на свої робочі місця. Але за місяць ситуація не змінилася, тож працівники ХМЗ «взяли» цього разу будівлю обласної влади.

Село, що розкинулося в мальовничій низині Середньої Наддніпрянщини, якраз напівдорозі від Черкас до Канева, чудове у будь–яку пору року. І заможне за будь–якої влади — комерційний і кар’єрний хист мошнівців, як запевняють їхні сусіди, мало чим поступається нащадкам Авраама. Власне, одна з версій пов’язує назву села зі словом «мошна» — торбиною чи великим гаманцем для зберігання грошей. «Підприємництво у нас має давні і славні традиції, — підтверджує сільський голова Антон Чорновіл. — Передусім завдяки магдебурзькому праву, яке наш населений пункт отримав у 1592 році одночасно з Чигирином (на території сучасної Черкащини цим привілеєм раніше заволодів лише Корсунь. — Авт). Новий статус надав ширші можливості самоврядування, посприяв значно більшим надходженням у місцеву казну від ярмарків та розвитку ремесел, заохочуваних розквітом торгівлі».
Окрім того, Мошнам із кінця ХVІ століття і до приходу більшовиків казково щастило на прихильність князів та графів. Без їхнього вельможного покровительства колесо мошнівської історії вочевидь могло покотитися менш сприятливою колією.

Після першого передвесняного тепла в Україну знову повернулась зима. Цими днями примхлива лютнева погода вже завдала чимало шкоди. У ніч на п’ятницю внаслідок ускладнення погодних умов, зокрема шквалистих поривів вітру 15—20 метрів за секунду й опадів у вигляді мокрого снігу, спрацювала автоматика захисту ліній електропередач, залишивши в темряві 48 населених пунктів у семи областях України. Як повідомили «УМ» у прес–службі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, у Тернопільській області без електропостачання залишились 20 населених пунктів, у Чернівецькій — 17, в Івано–Франківській — 5, у Миколаївській та Луганській — по два населених пункти, а в Херсонській та Одеській — по одному. Зараз електропостачання відновлюють аварійні бригади Обленерго, заспокоюють рятувальники.