Через брак коштів цього літа Міністерству оборони України вперше довелося скористатися орендованим паромом, аби успішно завершити тринадцяту ротацію миротворців з України в Ліберію. Для самих військових в умовах кризи напружена робота в Африці вже здається не тяжкою працею, а скоріше бажаним лотерейним квитком. Щоб потрапити до складу миротворців ООН, українські військові проходять складний конкурс: аж сім претендентів на одне місце. Про те, як живеться нашим хлопцям в умовах далекої країни, я довідалася від херсонських військовослужбовців 56–го окремого вертолітного загону Збройних сил України. Капітану 11–го окремого полку армійської авіації Олександру Світличному служити в Африці сподобалося: там не треба заощаджувати на бензині, а за роботу добре платять.

Зазвичай національну легкоатлетичну першість проводять на столичному НСК «Олімпійський», оскільки інші міста не палають бажанням приймати чемпіонат країни. Кілька років тому зірвався турнір у Білій Церкві, але перейняти естафету спромігся донецький «Олімпійський». Цього ж року у зв’язку з реконструкцією головної спортивної арени держави легкоатлети подалися до Криму. Ялтинський стадіон «Авангард» є традиційним місцем проведення весняного Кубка країни, одного разу навіть приймав Кубок Європи з метання, а цього разу зустрів і національний чемпіонат.

Невідоме цікавить більше, ніж визначене наперед. І хоча мета приїзду московського патріарха Кирила (Гундяєва) до Києва ніби й не викликає сумнівів, методи поки що не зовсім зрозумілі. Очевидно, для досягнення такої чудової мети годяться способи найрізноманітніші, їх є багато, але який «подіє» в умовах на якийсь час випущеної з–під контролю України? Отже, впродовж півроку, від часу інтронізації, РПЦ намацувала український ґрунт. Які висновки зробив патріарх–інтелектуал з тих «досліджень» і якими тепер будуть його дії — побачимо вже незабаром.

Незвичайне судове засідання ухвалило звільнити начальника Державної інспекції з контролю над цінами Людмилу Хапову з–під варти через недостатню обвинувальну базу. Розслідування у цій справі триває — факт одержання хабара в 10 тисяч гривень офіційно не доведено. А ось обвинувачену жінку в передінфарктному стані доставлено назад у палату реанімації, під крапельницю. Правда, вже без наручників та «групи супроводу». Ніяких вибачень за відпрацьовування на практиці методів боротьби з хабарниками не надійшло.

У наше вимираюче село

З далекої чужої Аргентини

до родичів покійної дружини

старенького банкіра принесло.

Довгих сім років простий працівник морського порту В’ячеслав Гордієнко шукав правди і знайшов її. Чоловік виграв суд в облуправління міліції Херсонщини й добився довічної матеріальної компенсації. Після цього пан Гордієнко написав документальну книгу про свої митарства і відверто розповів усім, що треба робити маленькому українцю, щоб захистити себе від «перевертнів у погонах». Книга відверто шокує, а її діючих осіб можна легко впізнати, тому спочатку видавці боялися її друкувати. Але наполегливість В’ячеслава і його спрага до справедливості таки перемогли. Тепер книга «Менти поза законом» є таким собі підручником, що розкриває методи захисту своїх прав в умовах тотальної кримінальної кругової поруки правоохоронців. В’ячеслав Гордієнко впевнений, що його праця допоможе багатьом українцям, що опинилися в біді.

Дійсний член Нью–Йоркської академії наук, професор Херсонського дер­жавного технічного університету став жертвою підступних задумів звичайного сантехніка. У квартирі вченого забилася каналізація. Професор викликав спеціаліста із ЖЕКу. Той за п’ять хвилин прочистив труби, одержав свої 50 гривень, а потім попросив зварити йому з похмілля чашку кави.

На першості Європи в Осієку стрільці пройшли вже половину турнірної дистанції. Медальний здобуток української збірної за цей період не особливо вражає, але для поліпшення здобутку ще маємо тиждень.

Журналісти «УМ» і самі спробували «скуштувати» тіньового азарту, тобто — знайти «підпільників». Але не все так просто. Спочатку направилися у відомі гральні заклади навколо станції метро «Шулявська». Утім власники цих точок, мабуть, таки виявилися законослухняними — усі заклади були зачинені. Щоправда, одне казино, де знайомі раніше любили поставити 50 гривень на «червоне» чи «чорне», було зачинене зсередини... простою дровинякою! Проте вже за два дні двері закладу відчинилися, але з’ясувалося, що відтепер тут ломбард. Хоча на зачинений поверх, де, власне, крутили рулетку, час від часу заходять–виходять якісь люди. Вивіску «Казино Шулявка» ніхто не знімав. Це притаманно багатьом колишнім точкам азарту як у Києві, так і на досліджених «УМ» околицях столиці — в Ірпені, Бучі, Вишгороді тощо. Зачинені двері ні про що не говорять. Хоча у тому ж Ірпені власник дрібної точки «Капітал» на вулиці Жовтневій лише тиждень тому на очах автора спішно вивіз гральні автомати на вантажівці у невідомому напрямку. Після заборони грального бізнесу його точка два тижні спокійно працювала задля спраглих до азарту місцевих школярів (освітній заклад розташовано поруч).